Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: посполитий: ОСТАННІЙ ТРАМВАЙ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Arthelga, 28.05.2015 - 02:00
Іноді мені здаєтьсяЩо наше життя схоже На рух поїзда чи трамваю Від народження аж до самої смерті А деколи я розважаю Що то не рух транспорту А часу, лише миті На якій у цей світ прибуваємо Із вічності... Тут проживаємо інші миті, У котрих хтось обов'язково приходить Або інший у вічність відходить... А ми ивемо,триваємо, спостерігаємо А потім покидаємо цей світ Відпливаємо у вічність Уже на іншій, на своїй власній миті... Neteka, 08.08.2014 - 12:18
Все, як завжди, відносно. Одного дня іду вулицею, а сусід, закачавши штани, стоїть ногами у теплій дощовій калабатині і аж очі закрив від насолоди. Посміхнулась, пройшла тихенько додому. Приходжу, а чоловік лежить на дивані і невдоволено каже:"Задовбала ця жара, на море не поїхали, навіть не відпочили". От тобі пекло і рай.
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згоден.Все відносно. А я люблю таку погоду. Я,як ящірка,оживаю на сонці. Для мене +40 набагато краще,ніж -1. Я люблю спеку.
Neteka, 04.08.2014 - 16:53
Читається легко іневимушено, як і тече ріка життя, а щодо її порогів - "пекла", - то в цьому її неповторність...
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую . Я не вірю в рай. Точніше в те,що я туди потраплю. В мене не завищена самооцінка . Потрапити в рай чи бути святим занадто нудно.З іншого боку,не знаючи "пекла" не оціниш "раю". дочка бджоляра, 21.07.2014 - 19:15
У мене теж свої випробування. Цікаво було поспілкуватися Біжу "шукати шлях через прірву"
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І Вам дякую за приємно проведений час . Теж біжу. Не до бджіл ,але теж до "кормилиць"Сподіваюсь,Ви зрозумієте
дочка бджоляра, 21.07.2014 - 19:04
Чекати відомого кінця нецікаво ,все таки,це непередбачувано, як подолання прірви...
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Життя навчило мене ніколи не сподіватися на краще,на щасливий лотерейний квиток. Як кажуть: по справах моїх. А справи мої не завжди були богоугодні. Ну,я так вважаю.
дочка бджоляра, 21.07.2014 - 18:36
Ось так воно непередбачувано у житті: не знаєш, що на зупинці наступній чекає...Сподобався вірш
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Але таки не знаємо,чи не хочемо знати? Знати і чекати відомого кінця страшно,правда?
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Господні,може,й незбагненні...А мої цілком. Дякую за коментар.
Белка Владимировна, 14.07.2014 - 15:40
У пеклі провідай своїх ворогівЙ рушай на трамвай, що іде до богів посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!Дуже радий,що зайшли і,що Вам споадобалось
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я люблю алогізми. Я сам- суцільний алогізм. Дякую,друже,щиро дякую.
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо,очень рад,что понравилось
|
|
|