Світ,
котрий «світиться словами»
Не кожен вірш можна вважати поезією. Знайомлячись із творчістю Лесі Шмигельської, мимохіть згадала вислів світлої пам’яти письменника Василя Остапов(ич)а: «Якщо хочеться читати вірші не раз і не двічі, то це — поезія». Роблю висновок: поетеса Леся Шмигельська — це… поетеса! Позаяк її вірші хочеться читати і перечитувати, аби продовжити раювання. На жаль, не знайома з нею особисто (лише віртуально: з веб-сайтів і соцмереж), зате знайома з її творчістю, а отже — з її душею: чутливою, ніжною, багатою… Попри те, що поезія пані Лесі ряснить гарними метафорами, яскравими порівняннями й епітетами, водночас художні засоби її мови прості, повні чіткости і зрозумілости. Досконала грамотність, бездоганна ритміка, музика мовлення, тематика, щире одкровення — все це вабить і приємно вражає. Її «шаради смеркань», «намовлені огні», «невистиглі бажання», «небо, розшите низинкою», її світ, котрий «світиться словами», справді надихають. Як надихають і саму поетесу природа, ріднокрай, люди, життя. Це, справді ж бо, — сповідь її душі. Добре пише авторка не лише класичну поезію, а й рубаї, т. зв. «зорову» поезію: акровірші, вірші на одну букву. Останні оригінальні ще й тим, що кожна строфа в них — на різні букви, які загалом складають окреме слово. Особливо цікавим і вдалим є акровірш «Слово». Себто пані Леся сміливо й ориґінально експериментує, випробовує власні сили в нових жанрах, у новотворах, у неологізмах, котрих у неї також не бракує: всеобрій, повесіння… Краса довкілля, життєві цінності, взаємини людини з Природою, духовність у широкому розумінні — головні мотиви творчости івано-франківської поетеси Лесі Шмигельської. А сама поезія — як роздум про життя і місце людини у ньому, як сповідь творчої, чутливої душі. Її поезія — необхідність, потреба. Про це — сама поетеса: Ще допоки на аркуші мріється — Я живу, я кохаю, я дихаю. Ця поезія надихає і нас жити, кохати, дихати, творити. Запрошую пораювати у Слові поетеси Лесі! Її «Всеобрій» вас також захопить тонким жіночим ліризмом, новизною, гамою світлих та прекрасних почуттів і, головне, життєствердним настроєм.
Любов СЕРДУНИЧ.
Дякую, Лесюню, на доброму слові! А мова тут - про Вас, а не про мене!.. Мені було приємно поринути у глиб Вашої багатої душі! Тому й так написалося! Рада, що сподобалось і Вам, і Вашим поціновувачам! І збірка вийшда чудова! Тож, друзі, налітайте і розкупляйте!
Леся Shmigelska відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітаю з новим доробком, радий за гарного поета. Що написано, то правда. Правда я пробував робити поправки , але то від нерозуміння, глупоти , більше не буду . В мене ж поезія - просто можливість висловитись, подивитись на світ з іншого боку. Радий знайомству, хоч і комп'ютерному. Успіхів ще і ще на поетичній ниві.
Леся Shmigelska відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро! А правки є дуже корисними навіть майстер-класу (а мені ще далеко до нього! )...Кажете: "Радий знайомству", а здається(по Вашій поезії), що вже сто літ Вас знаю! Успіхів, навзаєм!
Приємно і за свій скромний доробок, і за Вас, пані Лесю, таку пошановану читачами! Не було б такої щемкої Вашої поезії - не було б і мого відгуку. Успіхів Вам!!!
Дякую, пані Любове! З учорашніми іменинами Вас!..
Леся Shmigelska відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада, що мої вірші викликали у Вас такі щирі емоції! Іще раз щиро дякую!