Росли біля школи
П'янкі матіоли,
А ми там ростили
Майбуття своє,
Де теплими днями
Той дух, до нестями,
Чарівнії сили
Серцям придає.
Матіоли, матіоли,
Нас чекали біля школи
За чарівним частоколом,
Зберігали душі ми
Від зневіри та пітьми!
Роки пролетіли,
І крила зміцніли,
Щоб вільно, сміливо
По долі літать!
І лише мозолі,
Від прагнення волі
Ночами тужливо,
Як рани болять!
Матіоли, матіоли -
Ви будили сонну волю,
Прикрашали тиху долю,
Вірні, хоч не показні,
На хиткій, життя, війні!
І хай вже ніколи
Не вернеться школа,
Посивіли скроні,
Знеможена суть,
П'янкі матіоли
До щему, до болю,
Як щастя погоня,
Тебе обіймуть!
Матіоли, матіоли -
Не забуть їх нам ніколи -
З палісадників навколо,
Як надія, по країні
Хай шалений запах лине!
16.10.2014
А у нас возле школы росли чорнобривці. Я их ел, зелёные чашечки, чтоб учителя табак не учуяли. Резкий вкус, даже название придумал "чорнобриДці", бо бридкі. А теперь иногда тоже срываю и жую. Прёт. 30 лет назад было.
Микола Серпень відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Воно так завжди, або користне, або приємне...
