Як важко, Господи, ступать в Його сліди –
Великі кроки у ході величній!..
А наші тонуть у зневірі вічній –
В пісках гріхів, в марноті марноти…
Як страшно, Господи, не впоратись з хрестом –
І на розп'яття не з'явитись вчасно,
І зрозуміти, що не вродить рясно
Насіння, що посіяне Христом…
Як соромно, о Боже, зради зрад
І що лишились на землі Іуди!
Тремтить осика від такого бруду…
Застиг в огиді Гетсиманський сад…
Пробач нас, Господи, за яблуко в Раю,
За Каїна, за Вавилонську вежу,
За ніч в душі, безглузду та безмежну,
І за кумирів владу золоту…
Не позбавляй нас, Господи, Голгоф
Як шансу на спокуту та прозріння!
Дай сил збудити приспане сумління
До того, як життя скінчиться строк!
Пошли нам, Господи, іще одну зорю –
Різдвяне світло, що дарує крила
Душі, яка увірувала в Сина…
Яви укотре доброту свою!
На мою думку у цій молитві не вистачає таких рядків:
Навчи мене Ісус прощати,
Як Ти прощав усім гріхи,
І у хресті Твого розп’яття,
Знайти очищення душі.
І хоча зараз святкується Народження Христа, саме розп’яття Христа є тим даром, яким Господь спас віруючих у Нього, бо саме розп’яття стало початком воскресіння.
Якщо Вам не приємні мої коментарі, то, благаю, видаліть мій коментар, а не свій твір. З Різдвом Христовим.
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за коментар рядки доречні, але мій вірш написаний не від першої особи однини і акценти дещо інші - прохання про другий шанс відродження, яке передбачає і вміння прощати також, нам його усім не вистачає. вдячна Вам за вдумливе читання поезії зі світлим святом Різдва Христового! Хай здійсняться Ваші мрії! Миру, любові, доброти!
а якщо Ви мали на увазі твір, що видалила вчора, то Ваших коментарів під ним я не бачила (таке на сайті буває, що коменти з'являються із запізненням). поезію видалила, бо побачила певні недоліки й збираюся твір удосконалити. якщо Вас ненавмисно цим образила, пробачте, будь ласка.