Все, що ціни́в раніше,
Усе́, в що досі вірив –
Зіщулилось щільніше,
Поме́рКло те́, чим міряв.
Дони́зу, ни́жчий рівень -
Нови́й вито́к спіра́лі!
Тут сльози – наче ли́вень,
Тут ме́ж нема мора́лі.
Тут цінності відмінні,
І гро́ші - ніц’ не ва́рті:
Міня́ють че́сть, сумління
Тут за життя на ба́ртер.
Підста́ва рішень – кля́тва,
Обов’язок – потре́ба.
Тут нерв - міцніший дра́тви,
Прив’язаний до не́ба.
Тут не існує жа́лю –
Одна лиш кров та му́ки.
Цвяха́ми вбиті в па́лю
Безви́нні ноги й ру́ки.
Немає тут поя́снень
Страшному вбивству й кро́ві,
Та мук несте́рпно стра́сних -
Окрім Його Любо́ві.
Зійшли́ся тут до бо́ю
Жорстокість та терпіння,
Що же́ртвує Собою,
Дару́ючи спасіння.
Попра́в пріорите́ти
Й людські уподоба́ння:
На егоїзм планети
Покла́в Свої стражда́ння.
Стою́ закам’янілий –
Дивлюсь на Твої му́ки,
А се́рце зачерствіле
На кла́пті рве розпу́ка!
І бачу - про́мінь з неба,
Жагу́че-полум’я́ний:
Несе́ в серця потре́бу
Палко́го пока́яння.
За гордість та байду́жість
До му́к чужого бо́лю,
За ску́пість, недолу́гість,
За впе́ртість та сваво́лю.
За ту́пість та незда́тність,
Незгра́бність, неспромо́жність,
За лю́ту безпора́дність…
І вре́шті – за безбо́жність.
(...за показну побожність)
10. 04. 2015
Зійшли́ся тут до бо́ю
Жорстокість та терпіння,
Що же́ртвує Собою,
Дару́ючи спасіння.
Увесь вірш сильний, а вказані рядки, мені здається, є відображенням і нашого сьогодення.
ПВО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння. Я вірю, що цей вірш дістався мені з Вічності, тому він буде актуальним в усі часи. І моєї заслуги тут майже нема: просто почув і записав(як під диктовку). А слава за все - саме Тому, хто добровільно пішов на Хрест у ту страсну п'ятницю.
Проекція на сьогоження - дуже слушна, бо ж український народ, милістю Господа, став тим знаряддям, котре виборює для людства волю і право залишатися людьми. Вибираючи шлях Правди, Україна наштовхнулася на жорстокий опір брехні та нечестя. Тому зараз, на полях бою в східній частині нашої країни, українські люди, жертвуючи собою, дарують світу спасіння. Ці речі - дуже тісно взаємопов'язані і паралельні між собою. Ісус є Істина, тому всяк, хто обирає шлях праведний - приймає у своє серце Христа, а отже стає на Його шлях. І Він же, до речі, є також тим шляхом. "Иисус сказал ему: Я есмь путь и истина и жизнь; никто не приходит к Отцу, как только через Меня".Євангеліє від Івана 14:6.