Цей варіант перекладу вже був представлений.Вирішивши виділити свої незначні спроби в окремий цикл,я виявила,що вони знаходяться на інших авторських сторінках.Виправляю помилку.
Ти неземна…
Моя принцеса…
Бажаю завжди… відчувать…
Тебе, як оберіг від стресу,
Кохаючи,
зацілувать…
Твій погляд…
я, без сили, наче…
Вглиб проникаю…
в його суть…
Я босу… душу
серцем... бачу,
Що не дає…тілам заснуть…
Опоєний…
у ці хвилини…
Відкрита…в поклику…така…
Вустами… обпечу…коліна…
бавиться…
Персами…рука…
Від пальчиків стрункої ніжки
Такої ніжної, як спів,
Змиваю язиком доріжки,
Із крихітки,
що прагне…снів…
Наче остання насолода…
Пізнаючи вуста…торкнуть…
В твій Всесвіт…
я…зайду …без броду…
Щоб в пристрасті тій потонуть…
У мить чарівного…
єднання,
Коли не знаєш…день, чи ніч…
Шепнуть тобі слова зізнання…
Реальність?..
не потрібна… річ…
Оригинал.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546781
27.12.2014.
Моя прекрасная принцесса,
я так всегда хочу тебя,
мое лекарство против стресса...
зацеловать...
тебя...
любя...
в глаза смотреть, изнемогая,
проникнув в их святую суть...
увидев,как душа босая
сердцам двум не дает заснуть...
и находяся в опьяненье...
такой зовущей простотой...
губами пробовать колени,
лаская грудь твою рукой...
от пальчиков на стройной ножке,
нежней,чем в песне соловьи,
смывая языком дорожки
с малышки, жаждущей любви...
и как в последнем наслажденье
познать открытость губ и уст...
прникнув внутрь твоей вселенной
и в волнах страсти утонуть...
и оставаясь в состоянье,
когда потерян день и ночь,
шептать тебе слова признанья,
гоня реальность жизни прочь...
В небе зреет гроза,
В сердце - пение птиц.
Ты укрыла глаза
В занавесках ресниц.
Я губами коснусь
Земляничек сосков,
С наслажденьем уткнусь
Между двух бугорков...
Умиленье пупка,
Живота гобелен!
Провожает рука
Раздвиженье колен...
Дальше Ви знаєте) Але ближче до тексту Хуго)
А бачите різницю між нетерплячими чоловічими рядками і Вашими трикрапками?
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дальше Ви знаєте????
Откуда я могу знать,что Вы там дальше написали?
поганий твір. старшенно погане творіння, коли читаєш, а вуста шукають свого, а руки блудять в просторі, просячи доторку, а очі, навіть закриті, бачать весь світ у спокусі, а плоть вся знеможена і в тремтінні чекання, спраги і жаги, і ти відчуттям сьомим пробуєш на смак саме щастя, а в тобі пробуджуються всі первинні інстинкти, даровані природою і богами, і оживає спогад першого пізнання дівочого тіла, найвдалішого творіння богів, - а поряд - нікого!!... - ні, геть погане для читання одному таке!!!
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це мої емоції під час читання Вашого коментаря.Дякую.