Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Променистий менестрель: Запам'яталося навіки - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ гостя, 13.06.2015 - 19:43
який чудовий вірш!Менестрелю хмарини-для Марини...а ще до цього імені дуже пасуватимуть-глибини і перлини...
Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий Вам, Гостю - завжди заходьте як додому.Теж рими хороші дійсно. Та ось прочитав вірш - щойно з'явився на сайті цікавий хлопчина з Дрогобича. Розчулився, дещо спливло луною в серці, то й написав. Без душевної тривоги, як то гребінці на воді під вітром, що ти напишеш? Нісенітницю якусь кон'юнктурну? Краще якийсь час помовчати. Я так думаю... Shevchuk, 13.06.2015 - 16:13
Життя полощуть аж до дна... Гарно!На що наснажує кохання? На сповідь чисту і святу!Бережімо цю святість!
Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой як же Ви праві... Саме святе поле найчистіших чекань дає канву майбутнього малюнку твого життя. Сіє його сім'я, вчителі, правильний світогляд - як кажуть саме ті книги читав... Дякую за коментар.Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пам'ять все береже. І ті незабутні почуття першого кохання звичайно.Пробуджені чимось високим і достойним у мрійному полі чекань. Спасибі Любо за коментар. Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я написав так би мовити по мотивах автора і свого раннього кохання, з деяким перебільшенням почуттів. хоч і не зовсім. Так тоді серце брало верх, але Світло і святість почуттів все ж не покидали... |
|
|