Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Відочка Вансель: Я графоманка, що золу здувала - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Яна Бім, 27.10.2015 - 21:16
Кожен вірш, як окрема частина твого світу. Ти не графоманка, ти мала фея Гарнюньо, печально, якось так беззахистно
Світлана Моренець, 27.10.2015 - 10:54
Не графоманка, бо часто чіпляєте душі. У вас є круг ВАШИХ читачів, є своя ніша.Комусь не подобається? Так і Пушкіна не всі люблять! Коли є душевна потреба, гріх не писати. Лина Лу, 26.10.2015 - 21:41
Відочко,включай пам"ять.і давай нам те "графоманство"запиши,вчитимемось у тебе...
Сергій Ранковий, 26.10.2015 - 20:51
**** Что слог души моей? ****Что слог души моей? Стихов унылых муки Или надрывных искренних словес, Написанных в ночи от вечной в сердце скуки, Скрывая лишь за масками портрет. Зачем, бездумно пачкая бумагу, Упрямо сам себе хочу сказать, Что все, что есть во мне, так, до смешного, мало... Стихов прекрасных попросту не счесть! И миллион иль миллиарды судеб, И чувств, и мыслей мудрых, и разодранных сердец, Все это было... Было! Снова будет... А я пишу души своей портрет. Я сам себе пишу все письма, Слагая их в причудливый узор. Я! Вот читатель самый нужный, Себя читать, поверьте мне, не вздор! Відочка Вансель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сергійку! Дуже тобі дякую!
|
|
|