Дивилось двоє на дитя
І малювали шлях... Життя...
Стелили світло і тепло,
Щоб те дитя щасливо йшло.
Під ніжки клали океан
Надій, бажань і сподівань.
Тримали міцно. Берегли.
Хотіли щастя - на віки!
Намалювали шлях, зорю,
Легку стежинку і пряму.
Світило світло в шлях завжди,
І ніжки ті - сміливо йшли.
Благали долю берегти
Той дар, що поглядом вели.
19. 02. 2015
Легкі шляхи?..то майже неймовірно!..
Та хоч якими б не були оті путі,
Нехай батьківські, ті - благословення й віра,
Дитині не дадуть із доброго шляху зійти!
класненько))...і віршик і фотка.....в мене, в папці "для майбутніх віршів" теж є точно така фотка)) ніяк не зберуся щось написати подібне...ГАРНИЙ, ТЕПЛИЙ, ЩИРИЙ твір!!!
Фея Світла відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірш народиться тоді, коли прийде час... Все ще попереду) І до такої фотки буде тільки теплий, тільки гарний і щирий) Бажаю натхнення! І щиро дякую за коментар
