Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: ПОЛОНЕЗ - ©© - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а в мене... біологічна... ТА - пусте!!!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ВИДИВО, то як у родовому множини?
Мар’я Гафінець, 21.12.2015 - 20:47
Добре сказано, Олексо! ...шкода тільки, що не діє казання на "вражу личину"..Та все ще буде! Вірю. Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Подіє, Мар'янко...Якщо до слів діла прикладемо!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вичавили... сльози радості
Ниро Вульф, 15.12.2015 - 15:31
Полонез Огинского - удивительнвя мелодия, там боль и радость, горечь разлуки с Родиной и торжество и гордость. Несколько фактов моей жизни, связанные с этой мелодией1. Любимая музыка моей бабушки и моя тоже 2. Помню случай, когда мне было лет 5-6, я сидела на скамейке во дворе и во весь голос напевала эту музыку, родители и соседи были удивлены. 3. Сейчас вариант на польском языке у меня установлен как звонок на телефоне, вот - Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарну ідею підказали, Інно! Теж візьму
Шостацька Людмила, 14.12.2015 - 19:36
Дуже сумно почуватися вигнанцями у власному домі...Та все ж будемо надіятися бути почутими.
Галина_Литовченко, 13.12.2015 - 17:37
Відповідаю на питання: світло дають за якимось графіком, та не завжди його дотримуються.А хто "привіз лампочку" не знаю, народ каже, що він. На площі у Магарачі для чогось розвернули пункт МЧС, польова кухня, генератор, палатки. Коли зовсім без світла сиділи, їх не було...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
сторожують покражу, *** Xотілось би бути з вами, саме там у гарячиx точкаx...
Касьян Благоєв, 13.12.2015 - 13:35
мене не змогло не полонити саме слово, сама мелодика його, його сутність і направленість: зіграти на струнах чуттєвих душі, на мурах розуму, мудрості людини і народу, котрий прийшов впитися красою слова, і думки, і відчуття... а ще - себе і своє збоку вбачити, і день нинішній, і долю завтрішню..(я би замінив слово "головою" на "бо душа у нього - не сліпа". чи то не в ті сіни буде?) радий знати й надалі: ми одного неба діти з тобою, пане Олексо, одних дощів, що росили і ростили наш розум, дних доріг. ради бачитися! Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
завітай, друже - будемо раді... голова та і самому поперек горла стала... Думаю над тією заковикою... та душа - теж очей не має... А тумкалка таки повинна бути зрячою... Щось придумаю, дружбане!
I.Teрен, 12.12.2015 - 23:10
Подібний сюжет я розмалював ще до революції, тільки не в полонезі, а в соусі варіацій пісеньки про школу Соломона Плєшки. І... нічого не помінялось у цьому балеті.Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
на жаль, Ігоре! Сунемось як на волаx... Та оти волів піштрикувати треба пужалном, раз батіг не допомагає!
Валентин Бут, 12.12.2015 - 10:28
Музика щемкого полонезу, Суму додає моїй журі. Полонез прощанння - ось де теза. Сунемо в світи, немов щурі, Замість того, що узявши дрюка, Пошукати серед тих латентних, Гречкодуху ницую тварюку, Що у владу пхає імпотентів. Пошукати крайньохатих сиднів, Хитрозадих раболіпних блуднів, Що за пляшку, за копійки мідні Наше з вами продають майбутнє. Ось де зло! Воно у нас під носом, Тож полишмо пакувать валізки А натомість тим хохлам-барбосам Українські повставляймо мізки! Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірна стратегія, Валентине! Козаки не виписували міністрів заморських!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То ми ж усі кмітливі і обачливі... А олігіри осліплені незаконними статками!
|
|
|