31. Svit Lana, до в. «Тінню часу»
(поза вихором часу кохання поета й життя)
чи то по лезу бритви, чи душі,
поміж секундами і простором, - за межі
танку життя - де вічності мережить
чиясь душа словами у вірші...
----
поміж слів почуття я читаю твої, Беатріче,
й вірю істині: тут для закоханих право на вічність.
32. stawitscky, до в. «Не гріх»
(про безсилля часу – і вічний магніт серцю чоловічому…)
Полтавський сквер, розхристаний
зими вітрами сніжними.
Від юності закоханий, – о, як словами ніжними
Він про свої бажання їй шепоче: «Небо вічнеє,
Які слабкі чоловіки перед жінками! Грішні ми –
Від сотворіння бачимо п’янку красу-спокусницю
І стелимося травами перед ля фам розкішними!»
----
І славить він небо й Творця за таїну відкриту:
Приймати в дар щастя від Лади – й кохати, і жити!
Своє Ельдорадо це серце знайшло на початку:
З любові і правди воно. – І поставмо печатку.
33. Анно Доміні, до в. «Лютий»
(сонячне серце і світ – для того, котрий вже не літає…)
Провісником весни і джерелом життя
освячує проміння сонця вічного
і ці рядки душі, і два твоїх крила –
із віри і любові. – Світ магічного!
----
Дивуюся знов, як надія чиясь піднімає
З безодні безвір’я моє – в небо чисте, безкрає…
***
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та таки маю надію, що навчуся хоч розуміти чиїсь слова, що вже там між рядками вишукувати!
дякую, ще б хто так мене тут часто нахвалював і підтримку висловлював! за солідарність! пролетарі всії країн, до комуни!
Що не кажіть, а терції - більш вдячна форма взаємодії з авторами, ніж пародії...
Гармонійна гама, пане Касьяне!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тут вже не просто про дяку мова - а про небезпеку свого існування йдетьс: в епіграмах-пародіях досягаєш або цвинтарного мовчання. ігнорування тебе, сторониться кожен, навіть якщо не пронього мова була у пародії, або такі образи виливають особисто і в таких фрмах!..
так, маєте рацію: нахваляти автора - куди вдячніша справа, чим між слів його та ребер шукати істини (твої будуть товчені...)
але ж яка спокуса у сатирі та іронії!! (особливо, коли бачить таке око, як ваше, пані кохана, і промовляють віста такі!)
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мудра Птахо, добре серце, ми ж усі тут квітнемо, коли хтось приходить і читає. а коли ще й лишає свої відчуття від прочитаного, коли ми бачимо, як і чим зачепило слово наше когось - тут прямо втіха.
от і хочеться сказати людині цим, що мені було цікаво, мені не байдуже нею сказане, що воно варте мого часу, котрий трачу на читання, що знаходжу там щось для відчуття краси слова автора і думки його для мене - мають значення
Дякую,друже Касьяне! Підмічено вірно і висвітлено розкішно.Прагматикам легше жити, ніж лірикам мого штибу. Успіхів Вам!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
але ж не слабкі ви у словах, не слабкі! і в ліриці, і у почуттях, і у правді своїй, і тим, хто з джерела ччистого випити прагне - саме до вашого порогу приходити. з ваших криниць черпати.
тож творіть - нам на в тіху, серцем мудрим, ліричним, романтичним і сильним добром і люов"ю!
з повагою і зізнаннями - в своєму шануванні вашого слова і позицій життєвих