Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наташа Марос: МОЖЕТ, МНЕ… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 19.08.2019 - 21:54
Не надо о закате, как о чем то близком... Впереди еще много красочных рассветов... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наташа Марос відповів на коментар Любов Іванова, 19.08.2019 - 22:04
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наташа Марос відповів на коментар Ярослав К., 14.10.2018 - 08:16
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наташа Марос відповів на коментар Нора2, 05.02.2017 - 13:39
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Ліна Ланська, 17.03.2016 - 22:00
Не стоит так безнадежно,жизнь только начинается...Главное,успеть это понять... ![]() ![]() ![]() Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да, успеть бы понять. Спасибо Вам, Лина! ![]() ![]() ![]() ![]() Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Давайте! Мне всегда хотелось танцевать и ...рисовать..., но как-то не сложилось... Быт съел... Спасибо за позитив!!! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Конечно, НЕТ!!! Ни старости, ни много лет!!! ![]() Спасибо Вам!!! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Тетяна Луківська, 17.03.2016 - 15:15
Нехай кожен день розпочинається щедрим світанком і продовжується світлом і радістю, а захід просто чарує гарним надвечір\ям. Не сумувати ![]() ![]() Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро Вам за оптимізм!!! Не сумуймо разом!!! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Любов Вакуленко, 17.03.2016 - 14:39
![]() ![]() ![]() Я тоже не умею. Спасибо, вдохновило: *** Мне сидеть бы на берегу И смотреть бы на море, вдаль... Но позволить я не могу Для себя это. Очень жаль. Я бы в горы пошла пешком, Взобралась бы на самый пик. Мне и страх и риск не знаком, Но я знаю, что там тупик. Может тундра, или леса... Там построить бы мне жилье… Вот бы были бы чудеса. Только это все не мое. Степь широкая - дом родной, Без нее не смогу летать. Здесь смогу быть самой собой, И сумею счастливой стать. Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Какая роскошь!!! Спасибо Вам - это подарок всем нам!!! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Кадет, 17.03.2016 - 14:07
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() По-разному бывает уже... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Людмила Пономаренко, 17.03.2016 - 12:51
Щемні переживання...та "близок закат" - ще не означає, що він настає... Весняних Вам світанків, Наталочко! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам сердечно, навзаєм! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|