Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Відочка Вансель: Розірвалося літо намистом - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ольга Струтинська, 25.08.2016 - 22:26
така ніжність і така майже дитяча безпосередність звучить у вірші,що щемить душа . дякую,Відочко.
Галина Левицька, 25.08.2016 - 22:09
Відо, дякую за щирість вашого серця Благо бути у серці маленьким дитятком із літа, Із Господнього літа, де зціляються хворі й нужденні! І душа його щиро в молитві відкрита... Намистинки-слова нанизались на рими щоденні... Те дитятко зайде у священні покої Господні, Просто вклониться Батьку і притулиться радо до Нього, І довіриться Богу у всьому, що буде сьогодні, І що завтра... Бо в серці є Божа дорога. Я люблю Тебе, Тату! Чи можна зварить тобі кави? Що для Тебе зробити, бо велика родина... "Як подбаєш про ближніх і будеш з усіми ласкавий, Тим послужиш Мені, зодягнувшись у праведність Сина" Матвія 18:3 Слова Ісуса: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне! http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685809 Людмила Пономаренко, 25.08.2016 - 21:00
"Він собі забирав увесь біль, що в молитві почутий..." Люблю Ваші вірші...
|
|
|