Чорним чорнилом на білому папері,
Виводжу я тобі рядки,
Візьму ще фарби акварельні,
Щоб квіти між словами зацвіли.
Доповню кольором тужливий зміст,
Лиш аромат я передати не зумію.
Щоб донести важливість своїх дій,
Розтоптану навіки заповітну мрію.
Ти все сприйми буквально і без запитань,
Повір у твердий намір моїх слів,
І в діях вже не буде зволікань.
Ти з легкістю усе сприйми і відпусти! (с)