Пахнуть губи м'ятою, вишнею
І мелісою із чебрецем.
Я не буду тобі колишньою —
Все на світі дається Творцем.
Сік суничний стікає вустами
В задушевно-квітковий грааль.
Ми зустрілися поміж мостами —
Кожен долі своєї коваль.
Заплітається літо ув осінь,
У сніжинці розквітне зима.
Виглядаю наївно у просинь,
А тебе все нема і нема…