На трішки, на зовсім трішки, лиш на хвильку примружу очі,
а по тому погляну в небо, де засяють на фоні ночі,
зорі, поцілунки Надії, що притишують завірюхи,
тамують в душі буревії, діток Ха́осу і Розрухи,
що їх спричинив мій вибір - свободи - в прапрадавнім минулім,
а тепер осколками доля, між світів, мов риби поснулі,
пливе у незвідані далі, так статечно і так неспішно,
з життя мого круговерті... в ній сміюся і плачу невтішно,
і чекаю, колись зірвуся від припону біля порогу,
покладу у мішок заплічний білі крила - дарунок Бога,
поспішу, бо чекає Вічність, у місцях де поспіх відсутній...
ще годинник хвилини лічить, та вже дме вітерець попутній...
Лиш на хвильку примружу очі...
а по тому погляну в небо...
@NN@ відповів на коментар макарчук, 02.01.2018 - 23:27
от як воно пишеться - круазе
макарчук відповів на коментар @NN@, 02.01.2018 - 23:57
так. мені підказали. виправила. Так в українській мові немає такого поняття)) кажу ж - не знайшла. а з французської мені ось так переклали написання . круазе. у росіян - круазё
Як сильно б ми не трималися за земне життя, все ж час від часу задумуємося над тим, а що буде потім - там, за межею? Тому треба насолоджуватися кожним днем і кожним приємним моментом. Проникливі роздуми.
У кожного з нас бувають такі хвилини...
Другий раз думаю - бідний мій янголе, як же ти зі мною втомився. І в ті хвилини хочеться вітром летіти й летіти в зоряне небо...
Не може людина весь час, як коняка гарцювати , інколи потрібно й посумувати
@NN@ відповів на коментар A.Kar-Te, 25.07.2017 - 21:29
Я трішки дивна, весь час посміхаюсь , навіть коли сумую а зоряне небо - то відпочинок душі, зачарована його спогляданням
дякую Оленько за кавусю , сьогодні довго не буду спати