“… прахом “Уста Земель” не вкрив би…”
(З міфопоетичного епосу Шумеру)
Уста Земель в зомлілих кольорах –
так, зрештою, перероста у прах
минуща плоть людська, сповита тлінню…
…Заграй мені мелодію осінню
про неминучий часу падолист,
про предковічний пожовтілий ліс,
цілований у дні плавкі Весною,
що сповнює легені новизною,
вологістю і запахом трави –
як оленицю, юнь свою лови
в передчутті весільної обнови,
бо це твої останні перші лови,
де ти убрана в сукню золоту
і лучиш в ціль наосліп, нальоту…
Уста Земель розніжені. Жита
Колосяться на нивах несміливо.
О, Літечко, влаштуй цілющу зливу,
Бо тут ще бродить пара молода
В зелених снах Царівни Польової –
Вона в цвіту, у шлюбному розвої
Тобі вплітає тою* до коси,
Розлогих трав ледь чутні голоси
Тебе ведуть стежиною кохання…
…Уста Земель стривожені. Остання
спадає крапля з виляглих колось.
Чи то з часів прадавніх повелось
Впадати в сум на злому роздоріжжі,
Пошерхлим листям на семи вітрах
Котитися – і розсипати прах,
Немов Мара, що сіє смертну битву…
…Уста Земель знеможені. Зима.
Нема нічого вічного. Нема!
…Уста Земель нашіптують молитву.
*тоя - архаїчне: туя.
На фото:"Лісова пісня" Лесі Українки, у ролі Мавки - авторка.
(Зі збірки "Семивідлуння". - Львів:Каменяр,2008)
Гарний вiрш, Сiроманко. Дуже мудрi фрази звучать у ваших рядках. Дiйсно, як природi, так i життю властивi змiни, для кожного перiоду вiдведений конкретний час.
Тiльки от може вам у вступi уточнити, що ось цей рядок "з мiфопоетичного твору "Епос про Гiльгамеша", написаного у Шумерi невiдомим автором". Чимось вiн за такою тематикою iсторико-героiчною схожий з давньослов'янським "Словом о полку Iгоревiм" або як ще його називають "Слово про Iгорiв похiд". I у нього якраз iм'я автора також не збереглося.
)))...я дуже добре посвячена в давньошумерську літературу, але думаю, що тут це не має ніякого наукового значення, бо вірш прив'язаний лише до метафори.
Чудово,Іринко! Нічого вічного нема, а Мавка в вас ніби жива...Мені й жита зашелестіли, хоч і тихенько, і несміло...Та я їх все-таки почула і ніби в літечко вернулась...