Про серце і душу писала багаторазово.
Про тих, хто кохав, хто коханий і хто просто поруч.
Та тільки про вас, мої рідні, ще жодного слова
і жодної фрази не склала. Хоча і власноруч
створила вам гарні, комфортні, достойні умови.
У вас не життя, а сюжет із прекрасної казки.
То завдяки вам, дорогі, чоловічі розмови
про харизму та шарм, про родзинки, ролі та маски.
Хоч іноді варто вам стримати ваші безумства:
хард-рок, дикі танці та співи до п'ятої ранку.
Та що там грішити, сама не люблю я занудства -
не раз під No Doubt я замолоду дерла горлянку.
Тепер я серйозна, розумна, розважлива пані...
І так, щоб ніхто не побачив, буває дурію.
І слухаю ваші поради і...гру на баяні?
О, боже!!! А звідки баян? Я від вас шаленію!!!
А я, было, начал уж думать, что вышел из моды,
И нет тараканам уж места в столь суетном мире.
Ведь лучше, пока мы на месте, в награду нам - оды,
Чем после восторженным слогом писать панигирик...