Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791568
Краси Карпат не можу я напитись,
де неба вільна висота й хмари,
із верху добре подивитись
на долини, річки й сади.
Цвітуть сади, шумлять потоки,
а небо лагідне й синє,
і ліс своїм зеленим боком
відтінків так багато зелені дає.
Світанок лагідний і надвечір’я
через гілки побачить сад,
останніх променів дозвілля,
але й від перших буде лад.
Тут небо синє і високе,
буває тісно там від хмар,
вони собою зачіпають гори,
а вільний вітер облітав.
Густо поля травою вкриті,
пух розлітався навсібіч,
синьо-блакитний шалик неба
протягується по горам на ніч.
Квітують вишеньки навколо,
в долини вже прийшла весна,
і поїзд повезе далеко
красу весни, що розцвіла.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792387
11.05.2018.
Світлини Ігоря Винниченка:
“Краси Карпат не годен я напитись…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209139291598964&set=pcb.10209139304879296&type=3&theater
краса1
І Вашому вірші також 
