До тебе, мила, знов мої думки
Й до серця тво́го ніжно доторкаюсь
Та мрії, спогади, слова, вірші
Говорять те саме́ — кохаю!
О незбагненна квітко, що купаєшся в дощі
Твій цвіт пекучий —за́вжди буде хвилювати
Цілую тво́ї руки, тво́ї пелюстки
Навко́ло тебе буду вітром я кружляти
На мить зупи́нюся, щоб в очі подивитися твої
Щоб серце защімило, й що́би до нестями мліти
Тягнулися так довго, ті без тебе дні
Та я щасливий, що можу так піднесенно любити
О дивовижна, сильно те́бе обійму
Так сильно, що мо́є серце в то́бі буде битись
В твоїй душі неспокій знов здійму
Але солодкий й чистий, за це не припиняю я молитись
Тобі натхнення, радості бажаю на весь день
Нехай мир й спокій поруч цілий час крокує
Та надмір від Творця благословень
Його рука —завжди лікує!
