Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805664
Дарунки друга – втіха серцю,
бо тут дрібні плоди-відерця,
почервоніли й достигають,
себе для зими запасають.
Прогляне полудневе сонце
крізь листяні віконця,
подивиться на плетиво міцне,
де павучок на здобич жде.
Крізь висоту зеленого гілля
проміння сонце присила,
веселкою тонкою кольорів
чарує світ сухих листків.
Маленькі крапельки роси
іще блищали на листі,
хизується плодами дуб,
жолудь упав і в землю вгруз.
Розходились дороги лісові,
по них ходить комусь і тобі,
вони по лісі проведуть,
із мохом пні і не цвітуть.
Буде лиш сонячна краса
у верховітті зеленого дубка,
а три дороги лісові
в одну зійдуться у далечині.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807077
30.08.2018.
Світлини Ігора Винниченка:
“Дарунки Друга - серцю втіха.”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209746089048521&set=pcb.10209746100128798&type=3&theater