"Відданість науковій істині"
О.Г. Коваленко
С.В. Афонська (Дроботько).
«Наукова думка» Національна академія наук України
Київ – 2018
Чи потрібні нам книжки про видатних особистостей нашого краю? Так потрібні! І з двох причин. Перша – для формування власного погляду на свою історію та її провідних діячів. Друга ̶ з вдячності цим людям. Пам’ятаєте Езопове — «Вдячність ознака благородства душі».
З вдячністю, втіхою і гордістю отримав по «Новій пошті» бандероль з книгою "Відданість науковій істині" з дарчим написом одного з її авторів професора Коваленка. Видання має солідний вигляд і авторитетного видавця ̶ «Наукова думка» Національної академії наук України.
Цю книжку (на 230 сторінок) можна віднести до жанру документальної прози з розряду «Життя видатних людей». Її присвячено світлій пам’яті доктора біологічних наук, професора, Заслуженого діяча науки УРСР, лауреата Премії ім. Д.К. Заболотного академіка Віктора Григоровича Дроботька (24.11.1885-12.09.1966 рр.). Авторами книги є також науковці, біологи ̶ односелець академіка Олексій Григорович Коваленко і донька Дроботька Світлана Вікторівна Афонська (Дроботько).
Текст читається і сприймається легко. Він не переобтяжений вузькофаховими подробицями. Мова викладу зрозуміла звичайному читачу, не пересушена термінологією. З подачі авторів спогадів люди науки постають не марудними і невиразними «ботаніками», а живими людьми з широкими поглядами.
Здавалося б, що цікавого може бути в нудному житті і одноманітній праці вченого-мікробіолога? Та читаючи книгу наче спостерігаєш пригоди «мисливця за мікробами», занурюєшся в реалії минулих років, коли принциповій людині важко було залишатися чесним і живим.
Захопливою є розповідь про пошук збудників важких, а то й смертельних інфекційних хвороб (висипний і черевний тифи, паратифи, бруцельоз, дизентерія, туберкульоз та інші небезпечні хворості) і методів їх лікування, в основному, засобами «зеленої аптеки».
Ціла детективна історія пов’язана з пошуком первопричини стахіботріотоксикозу – смертельного захворювання коней. Адже коні в тридцятих роках минулого століття мали не лише господарське, а й військове значення, як тяглова сила артилерії і основа підрозділів кавалерії. Вище керівництво країни і армії в загибелі коней підозрювало шпигунів-диверсантів. Немає сумніву, якби епідеміологи під керівництвом Віктора Григоровича Дроботька не знайшли причину хвороби в невидимому мікросвіті, НКВД знайшло б і «устраніло врєдітєлєй» своїми розстрільними методами.
Не будучи членом компартії, Віктор Григорович очолював лабораторії, відділи, кафедри, товариства, інститути. А для того часу номенклатурного засилля це був рідкісний випадок. Авторитет вченого дозволяв йому бути у гущі подій передвоєнного та післявоєнного періоду існування СРСР, не раз наражаючись на ідеологічні небезпеки, ризикуючи своєю свободою, а то й життям.
Книга спогадів "Відданість науковій істині", як кристал, де багатогранність життєвого шляху професора Дроботька представлено з різних боків в окремих розділах-гранях. Віктор Григорович постає перед читачем в різних ракурсах - як людина, як вчений, як керівник, як громадський діяч, як педагог і популяризатор знань, як патріот і гуманіст, як мислитель і поет. В книзі подано хронологічну таблицю важливих дат життя, а ще перелік друкованих праць В.Г.Дроботька і публікацій про нього. Є також розділ, в якому надано короткі свідчення, спогади очевидців, сучасників В.Г.Дроботька, його послідовників, колег. Представлено фотоальбом з двома десятками світлин з родинного архіву. Один з розділів-граней книжки знайомить з художньою творчістю Віктора Григоровича (уривки щоденника, віршів).
І, нарешті, одна з найяскравіших, і неординарних граней книжки ̶ поема «Добродбай безсмертя». Це своєрідна віршована розповідь поета Олекси Удайка про життя і діяльність В.Г.Дроботька.
Поетизовані казки, перекази, повісті я зустрічав досить часто. Також попадались і раніше віршовані листи чи звернення. Набагато рідше надибував заримовані лекції, біографії. Але вперше бачу роботу в якій і науково-інформаційні розділи і поетична частина написані одноособово.
Ви вже, мабуть, здогадалися ̶ один з авторів видання професор Олексій Григорович Коваленко і поет Олекса Удайко це одна людина!
І ця Людина в даному випадку бореться з такою функцією часу, як забування, забуття.
А ще Олекса Удайко не обмежується лише спогадами. Щоб залишити пам’ять і якось втілити свою вдячність земляку, вчителю колезі в нього є задумка ініціювати перейменування вулиці, на якій родився академік Дроботько, в його честь, а в школі, де той навчався, відкрити, якщо не музей, то хоча б музейну кімнатку.
Саме так ̶ і словом і ділом!
Закінчити цю ремінісценцію хочеться уривком з епілогу поеми «Добродбай безсмертя».
«Мені – до цуґи слово «добродбай»…
Але чи можна дбати лиш про суми
Грошей, майна й всього, що – через край?
А що вартують в кожного з нас думи?..
І як тоді із тим, що не в ціні,
Й ніколи цін в житті своїм не мало?..
Чим виміряти вічне те мені,
Що річчю здавна бути перестало?
…Було немало вже людських погонь,
Й згоріло в них уже немало судеб…
Задля кого сміливці йшли в огонь
І йти у нього ще довіку будуть?..»P.S. А тепер ще крапельку «очевидного і неймовірного». Знаєте, який тираж розглянутого нами видання. Не повірите! Аж 50 екземплярів. (Так вказано в випускних даних прикінцевої сторінки мого екземпляра книги. Пан Олекса мене поправив ̶ наклад видання - 200 прим., а вірніше - 250, враховуючи те, що 50 екземплярів тиражовано коштом автора для особистих потреб.) Та нехай і 250. Хіба це тиражі для європейської країни?
Але мізерність накладів українських книжок ̶ це вже окрема тема.
-------------------
Дякую, пане ВІкторе, за таку чудову рецензію на книжку Олекси..Набагато більше взнала про цю дюдину, дякуючи цій книжці та вашій розповіді.
Олекса - талант, ніхто в цьому не сумнівається...
Ще він прекрасна людина і чудовий друг.
Дякую вам обом за чудові роботи: за його книжку, і за вашу рецензію...
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Надіє! Згоден з Вами - дійсно, Олексій Григорович, хороша людина з багатогранними талантами. Я теж радий, що мав змогу познайомитись з ним.
Дуже радію, що є автори, що пишуть такі рецензії. По-новому для мене відкрилися пане Вікторе.Раніше захоплювалася піснями.зокрема на слова В.Назарука.Дякую.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже Вам вдячний, пані Олеся! Пробував себе багато в чому. Головне, щоб було бажання і хоча б 2-3 читача-слухача-глядача.
З цікавістю і задоволенням прочитав рецензію. Радий, що маю в друзях таких багатогранно талановитих людей, як ти, Вікторе і Григорович! Дякую! А ще дуже вдячний тобі і твоїй команді за чудову обробку моєї пісні!
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Сергій Анатольевич! Приємно чути від Вас такі слова! Також гордий тим, що маю втіху спілкуватися з Вами!
Ваші мелодії чудові і прописані професійно, майстерно!
Дуже цікава рецензія! Бачила фото цієї книги на Фейсбуці в когось з друзів. Але уявлення не мала, що то за книга... Завдяки Вам дізналася про таку талановиту і різносторонню особистість - В. Г. Дроботька! Дякую!
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, пані Наталю, що знаходите час, щоб похвалити!
Зацікавили! Хороша рецензія є гарною візитівкою навіть документальної літератури.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Періодично хочеться переключатись на "Нон-фікшн" - жанр, для якого на відміну художній літературі характерна побудова сюжетної лінії винятково на реальних подіях.
Коли твір подобається самому авторові, це значить, що він написаний бездоганно! Це про відгук та чудову презентацію нашої зі Світланою далеко не поетичної книжки про вченого, поета, громадянина, яким був мій натхненних, односелець і особисто знаний - ВІКТОР ГРИГОРОВИЧ ДРОБОТЬКО!
Низький уклін Вам, пане Вікторе, за велику роботу у "популяризаці моїх знань" про цю відому у всьому світі, гарну людину! Рухаємось далі!
На жаль, у Вашій рецензії допущено дві неточності:
1) дата народження ЛГ - 24 листопала (а не вересня); в вікіпедії та академічних кандуїтах про академіка значиться інша (хибна) дата - 23.11.1885. 2) Наклад рецензованого Вами видання - 200 прим., як указано в книзі, а вірніше - 250, враховуючи те, що 50 екземплярів тиражовано коштом Вашого покірного слуги для особистих потреб.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Олексію! Книжку Вашу читав з інтересом і задоволенням. Може тому, що старію - стала подобатись біографічна, мемуарна література. Може тому, що, як медику, діяльність В.Г.Дроботька в пошуку патогенів інфекційних захворювань мені зрозуміла і цікава. Може тому, що я сам, як і він, частину себе намагаюсь реалізовувати в художній творчості.
Поправки в текст вніс. Будьмо!