Зима кристали льоду збила вкупу, снігами обійма. Снігів безмовну пісню стало чути і взя́лася пітьма. Пітьму роз'їли іскри й жваве світло нестримного вогню. Вогонь, міцну розбивши кригу, дона́га роздягнув. Зими бліде й прозоре тіло побачити хотів. Але застав її зненацька - кинулася в бій. Зима - вогонь. Зима - вогонь. Зима - вогонь - зима!
ID: 817973 Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика дата надходження: 17.12.2018 23:00:49 © дата внесення змiн: 17.12.2018 23:03:50 автор: PersephoneNeit
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie