Вже п’ятий рік диявол нас кружляв…
Весна, весна – ти викрала наш спокій
Чи вірив хтось, чи знав, чи уявляв,
Що може бути світ такий жорстокий
Що може «брат» нагострити ножа,
Зухвало пулі цілячи у спину
«країна зла» холодна і чужа
Що можеш дати ти своєму сину?
Чи за ідею, хоч один піде,
Як сотні наших істинних героїв
Безлике у багатстві і бліде
Твоє лице – це кожен з нас засвоїв
Хай через крок «у завтра» перейдемо:
Свобода, як ніколи, нам під стать
Будь проклята, невіри діадемо -
Незламних духом рани не болять
Ми перемогу внукам привеземо
Та чи розсудить вчасно нас війна -
Земля, колись багата чорноземом
Змішалась з кров’ю – всьому є ціна…
Вже п’ятий рік зловіще перед сном
Цинічний не стихає звук гармати,
Лиш мати, мати – плаче за вікном
Й реальність відмовляється приймати
Хіба могли ми уявити, що та кривава машина набере обертів ще так надовго 😢 Віримо попри все у переможний фінал🙏. Болить тільки одне - ота невимовно висока ціна 💔💔💔 Вічна пам'ять
полеглим 😢
