Вишивала мати нам вишиванку
Звечора потрохи, трохи зранку
Вишивала мати нам і співала
В кожний хрестик, піснею душу слала.
Пісня українська-душа народу
Отой витвір- хрестик є символ роду
Вишивала мати і говорила
Пісня українська-це наша сила.
З нею у походи колись ходили
З нею розлучались,з нею любили
Діти, не цурайтесь свого коріння
В землю, що посієте- дасть насіння.
Якщо доля кине вас на чужбину
Там де ви і пісня-там Україна.
В час журби, чи радості її співайте
Звідки, діти, родом ви не забувайте.
Вишиті сорочечки приміряла
Збережи вас Господе повторяла
Збережи нам Господе Україну
Нашу пісню, вишивку, всю родину!
