Радію літу в сонячній сорочці,
Тепле, іскристе, аж захоплює дух,
Я потримаю, промінь у долоньці,
Ніжний, легенький, мов лебединий пух.
Розвіє вітер жваво по окрузі,
В полі пшениченька зазолотиться,
Росою чистою, вмиється вранці,
Земля вологою насолодиться.
Примружить очі сонечко ранкове,
Гарна сорочка, вишита віночком,
Ой, як миленько, літечко чудове,
Наш день прикрасить, синеньким дзвіночком.
2018р
Так тепло на душе от такого стиха!!!
Замечательно!!!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Запахло лилией в нашем саду! Я рада Вам,что снова с нами! Большое спасибо! Радуйте нас новыми стихами! Успехов Вам и вдохновения ...И прекрасного настроения!
Лилея відповів на коментар Лилея, 31.08.2019 - 13:19
Благодарю, дорогая Ниночка!!!
Вам также всего самого наилучшего!!!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коротенько але так мило і грайливо що аж мені захотілось побути
героїнею вашого твору .
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко! Інколи і в доволі дорослому віці в душі хочеться себе відчути таким же радісним і щасливим пташеням І часом буває ми поводимося,як діти, це присуще кожній людині...Хоча самі цього не завжди помічаємо.
Гарнi рядки, Нiно. Точно ви вiдзначили, що природа своею красою i своею багатограннiстю здатна сформувати у людей дуже приемнi емоцii.
Тiльки от якось у вас у 2 рядку в словi "захоплюе" збиваеться наголос у порiвняннi з 4 рядком. Може тодi тут краще буде вжити слово "захопило":
Тепле, iскристе, аж захопило дух.
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
хоча вже осінь, але завжди радію літу в сонячній сорочці 
І часом буває ми поводимося,як діти, це присуще кожній людині...Хоча самі цього не завжди помічаємо. 
