Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віктор Ох: Людина, яка пише - ВІРШ

logo
Віктор Ох: Людина, яка пише - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Людина, яка пише

Віктор Ох :: Людина, яка пише
 Ганна Демиденко 
 «Життя – не сон»
Поезія
Вінниця– 2014
ТОВ  «ТВОРИ»
    (об'єм - 268 сторінок)

   З автором  Ганною Демиденко були знайомі певний час віртуально через сайт «Клуб Поезії». І ось прийшов час розвіртуалитись. Обох нас запросили на гостинну Волинь на п’яте щорічне зібрання літературно-мистецького коша «Ріднокрай».  По мобілці домовились зустрітись в Києві в МакДональдзі на вокзальній площі. До відправлення нашого поїзда до Луцька був ще час. Наближаюсь до літнього майданчика знаменитого «ресторану швидкого харчування» і сам собі думаю – як же я знайду пані Ганну, яку ніколи в очі не бачив, та ще й  серед такого юрмиська людей? Адже даний київський заклад увійшов до трійки найбільш відвідуваних у світі серед 34 тисяч фастфудів цієї мережі - за рік тут обслуговують 2,5 мільйонів клієнтів. Підходжу ближче. На відкритій терасі під червоними парасолями з характерною розкаряченою жовтою літерою «М» бачу масу людей. Хтось їсть, хтось п’є, хтось з кимось розмовляє, хтось говорить по телефону, хтось сміється. І лише одна жінка сидить за столиком і щось пише в блокноті. Я сміливо наблизився до неї, і моє припущення справдилось.  Це дійсно, виявилася Ганна Демиденко. Вона записувала черговий вірш!!  Так і зафіксувалася в моїй пам’яті ця картинка-символ «людина, яка пише».
   Отоді-то Ганна Петрівна й презентувала мені найсвіжішу (вже шосту) свою поетичну збірку «Життя – не сон». 

-------------------

   Книга чудово виглядає – тверда палітурка (!), офсетний папір, гарний цифровий друк, доладний шрифт, симпатичне художнє оформлення.  
Зміст збірки окреслює чотири розділи. В першому підібрано вірші про Жінку, про Материнство. Тут вміщено і вірші-роздуми, і вірші-розповіді, і балади*. В другому – пейзажна лірика. Третій містить твори про війну на Донбасі. Четвертий – любовна лірика.

------------------

   Автор  добре володіє поетичною технікою – рими різноманітні, ритм метрика чітка і розмаїта. В віршах пані Ганни часто зустрічав речення, які являли собою цілу строфу. А це потребує неабиякого вміння: 
  Наприклад, в вірші «За сільськими городами»(с.95)* 
    Землю  вкутає  зморену
    Нічка,  тиха  і  зоряна,
    Місяць,  сріблом  підкований,
    Поведе  її  в  сни,
    Й  зазвучить  дивна  музика,
    Що наспівана музою,
    Котра  всіх  переконує,
    Що  фінал  то  весни.

  Чи ось ще речення-строфа:

    Бавилось  літечко
    Вітром  і  тишею,
    Колосом  житечка,
    Квітами  пишними,
    Грушами  стиглими
    З  медом-принадами,
    Росами  сивими
    І  зорепадами.
       «Стежка до осені»(с.97)

  Авторка в одному з віршів зізнається, що все що бачить намагається записати в своїх віршах: 
    За небокрай  ховалися лелеки,
    В повітрі ще висіли голоси…
    У теплий край, незвіданий, далекий,
    Птахи летіли і журбу несли. 
           …………..
    Бентежною стежиною стелились
    Ті голоси на саме дно душі.
    Я ж хочу, щоб їх крила не стомились
    І втрапили в мої нові вірші.
         «За небокрай ховалися лелеки»(с.103)

  Людина, яка пише знаходить вихід емоцій і думок в любові або навіть пристрасті до письменництва. Як в перегрітому чайнику, вода відшукує вихід в вигляді пари, так і людина, яка пише в своїй творчості самореалізується або розряджається від переповненості почуттів, як  позитивних, так і негативних, звільняється від напруження, знаходить розраду, полегшення страждань. В Ганни Демиденко болить душа через війну, і вона на цю тему багато пише:

    Димить  земля…  Горить  пшениця…
    Взяв  пів  Донбасу  окупант…
    Ніяк  не  хоче  він  спиниться…
    Європа  ж  і  глуха,  й  сліпа…
    «Сьогодні дві в нас України»(с.188)

  Чи ще:

   Тікають дні, біжить життя удаль,
   Та біль матусі й трохи не вщухає,
   Душа її і молиться, й рида…
   Криниця горя в ній не висихає.
       «Чоло її у ранній сивині»(с.203)

Чи ось іще (тут також велика строфа - одне речення):

    Коли тебе шматує біль-стріла
    Подіями, що небо рвуть на сході,
    І зморшка не одна в душі лягла,
    І ти краплинкою себе відчув народу,
    Накритого знов хвилею біди,
    Який ще жде синівської підмоги,
    Аби позбутися московської орди,
    Шукай тоді туди свою дорогу!
      «Мусиш боронити волю»(с.239)

  Ганна Демиденко – людина, яка пише – молитовно звертається до Бога:
    І знову смерть. І знову кров…
    Допоки, Всемогутній Боже?
    Ти вчиш усіх, що є любов.
    Чому ж спинити зло не можеш?
         «Час настане для звитяг»(с.242)

Людина, яка пише вірить і сподівається:

    Україна з горя посивіла:
    Топче ворог землю її знов,
    Та жива, жива душа і віра,
    І надія,  і свята любов.
       «Кличе сурма»(с.204)

	
  Людина, яка пише згадує що було колись:

    Спить забуте село
    Під покровом імлистого неба…
    А колись же було,
    А колись гарцювало, жило…
    Скільки ж вод утекло,
    А воно, мов колиска для тебе,
    Хоч багато чого 
    У твоєму житті відбулось.
       «Спить забуте село»(с.134)

  На папері ми висловлюємо свої почуття, емоції і переживання, іноді заводимо щоденники, з якими ділимося наболілим, в віршах висловлюємо захоплення або скорботу, ненависть або любов. 

    Я хочу стати піснею твоєю,
    Від буднів щоб не черствіла душа,
    Щоб називав коханою  своєю,
    І місця сумнівам не залишав.
       «Я хочу стати сонечком для тебе»(с.254)

  Чи ось ще про любов:

    Кохання – це дарунок долі й неба –
    Велику владу має над людьми,
    Коли народжується у душі потреба
    Сказати світу: Я  це Ми!
       «Таємницю я відкрила»(с.260)

  Однак в більшості людей до листка паперу справа не доходить, у людини знаходяться рідні, друзі, товариші по службі чи по чарці, інші співрозмовники, з якими і вдається поділитись радісним чи наболілим.
   Та лише людина, яка пише любується, наприклад, чарівним пейзажем і за допомогою слів на папері чи на екрані монітора занотовує враження: 

    На струни осінь золото низала,
    Коли почався  перший падолист.
    Щоранку сіре марево сповзало,
    І журавлі у вирій подались.
          «Перший падолист»(с.135)

  Або ще:

    Темніють  лапи  бузини  густі,
    І  шкіряться  червонощокі  груші,
    Лоскоче  ніжно  серце  мені  й  душу
    Калинове  намисто  на  кущі.
       «Це час передосінньої пори» (с.69)

  Або ще:

    В  вікно  моє  вже  сіробровий  ранок
    Крізь  шибочку  несміло  заглядав,
    І  перший  соловей  своїм  сопрано
   На  сонне  листя  звуки  розкидав.
       «В  вікно  моє  вже  сіробровий  ранок» (с.68)

  Людина, яка пише може сформулювати власну думку, і нехай ця думка не є оригінальною і вже до нас була не один раз вимовлена, але це переконання на основі власного життєвого досвіду і тому воно, трохи по-іншому висловлене, по-своєму унікальне:

    Життя  –  це  бій,  постійний  і  без правил,
    Де  ти  і  доля  вийшли  сам  на  сам,
    Падіння  й  злети,  і  колючий  гравій,
    І  ніжних  пелюсток  побачена  краса.
       «Життя  –  не  сон» (с.4)

  Чи таке переконання:

    Хіба  сховатись  можна  від  війни,
    Коли  підступний  ворог  землю  топче,
    Коли  дітей  вбивають  без  вини,
    Коли  сльоза  турбує  серце  й  очі?
          «Хіба  сховатись  можна  від  війни?»(с.184)

  Людина, яка пише закріпляє в віршованих рядках пережите, і тоді вірші ніби воскрешають зниклі миті життя. Творча діяльність направлена проти ентропії*.  
Пам’ятаєте, як у  Пушкіна:

   «Без неприметного следа. 
   Мне было б грустно мир оставить.»

  Чи як в поета Юрія Малого:
    "…Хтось прагне зали́шить сліди у етері,
    А хтось залишає сліди на папері…»

  Чи от в Ганни Демиденко:

  Падав  сивий  мороз
    На  життєвий  покос,
    Від  поезій  і  проз
    Не  відвикла.
    Стука  тихо  не  раз
    Не  одна  –  кілька  фраз,
    Запишу  їх  щораз,
    Щоб  не  зникли.		
	«Скільки зим, скільки літ»(с.28)	

          Пишімо, браття! І будьмо!

----------------------------
 * -  в дужках назва вірша і номер сторінки в збірці.
 *Бала́да — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.
 *Ентропія (фізика) — величина, яка в спостережуваних явищах і процесах характеризує знецінювання (розсіювання) енергії.

------------------
             Євмен Бардаков

                                         13.09.2019

 

ID:  848963
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 21.09.2019 20:57:07
© дата внесення змiн: 21.09.2019 23:42:57
автор: Віктор Ох

Мені подобається 14 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Ніна-Марія, геометрія, Чайківчанка, Ганна Верес
Прочитаний усіма відвідувачами (770)
В тому числі авторами сайту (24) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

I.Teрен, 23.09.2019 - 12:06
Коли пише - це добре, а як іноді перечитує - ще краще.
friends
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згоден з Вами, як завжди, пане Ігоре! friends
 
Гарна рецензія. Вітаю вас, пане Вікторе і пані Ганно! give_rose give_rose
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Світлано! Тішуся! give_rose
 
Пане Вікторе, ще раз повторюся. Дякую, що знайомите з прекрасними авторами. 12 12 hi
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Валентино! Дуже приємно, що Ви читаєте і схвально відгукуєтесь! give_rose
 
Ніна-Марія, 22.09.2019 - 18:24
Дуже гарно написали, пане Вікторе!!! 12 12 16 21 22 22 give_rose 32
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Ніна Михайлівна! give_rose
 
Чайківчанка, 22.09.2019 - 11:10
give_rose
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! give_rose
 
геометрія, 21.09.2019 - 23:32
Дякую Вам,Вікторе, за такий чудовий огляд,прекрасної поезії нашої колеги по перу... Прочитала,перечитала,та й у вибране забрала... 12 12 16 16 writer girl_sigh ros
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вельми Вам вдячний! Радий, що читаєте! Вражений, що ще й перечитуєте!
give_rose
 
Ганна Верес, 21.09.2019 - 21:54
Дякую Вам щиро, пане Вікторе! Вражена. Приємно. 12 12 12 12 hi
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не міг не відреагувати на Ваш подарунок - книгу. Тішуся, що вам сподобалось! give_rose
 
12 І пишімо, і БУДЬМО! friends hi
 
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так таки так, пане Олександре! Будьмо! friends
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
x
Нові твори
Ти-2 - 3
Обрати твори за період: