Відзвеніло літечко журавлів ключами,
Догорає осінь золотим багаттям.
Стало сивим небо, а між берегами,
Впав туман на воду, сірим мокрим шматтям.
Юність відлунала щирим срібним сміхом,
Молодість буяла, мов вишневі віти.
Так в житті ведеться - між добром і лихом,
Нам на долю випало, плакати й радіти.
..................................................................
Ро́ки потягнулися на схід журавлями...
Сивина догнала нас - золотоволосими.
Щоб в житті не коїлось, Господь поряд з нами,
Лиш би ми заходили в кущ вогнений босими.
Листя падає і виписує свої вірші у повітрі.. якесь кружляє спіралями, інше креслить вітер зліва направо і навпаки, от так впливає на чутливих поетів, вони теж починають писати..)
@NN@ відповів на коментар yaguarondi, 25.10.2019 - 14:52
Так, люблю Осінь і вона дає наснагу писати Дякую, Вам