Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Помилка ( проза) - ВІРШ

logo
Ніна Незламна: Помилка ( проза) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Персональный ЧАТ Yrina9
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Помилка ( проза)

Ніна Незламна :: Помилка ( проза)
     	
     В квартирі тихо…  Лише інколи вітер, кинувши на скло вікна жмуток снігу, порушить тишу. І то так тихо, але Вона тупо дивиться на скло, хоч  й  час від часу  чує, те тихе торкання. Для неї мов  пробудження від думок.
   В  кімнаті, навпроти вікна, святковими  стравами накритий стіл. Два  кришталеві бокали, в них на дні  залишилося  по кілька крапель  недопитого вина.  Ті залишки, їй здавалися  недомовленими словами, на  які  Вона чекала  роками. Вогонь  і запах пахучої свічки,  часом хитався від її подиху,  торкається душі, намагався  втішити, зігріти. Бо ж стан душі такий, як надворі зимовий, холодний, а так хотілося тепла. Немов шукала десь розради, щоб не розплакатись. На  склі  вікна, купки сніжинок трималися його, деінде  на лисинах стікали маленькі краплинки. Цим придали жалю, Вона тихо заплакала. Напевно від своєї недолугості, було  бажання  все висказати, що лежало на душі,  щоби врешті почув.Та не посміла, адже  в такий вечір не мала бажання сваритися. Декілька років  поспіль такого не було, щоб він пішов і не всміхнувся, чи  не залишивши на ній   ніжний погляд, чи на якусь мить затримався в солодкого поцілунку.
В душі,  спогад, мов написав книгу про її життя.Чи плач є в ньому, напевно так, коли не приходив вчасно, як обіцяв. В тій книзі  викарбувані золотом слова про  щасливі миті;  в спокусі, в теплих обіймах. Ніжні дотики, ласкаві погляди, як нагорода за її ласку. А Вона мліла,  вміла  дарувати, адже кохала. І не жадала знати, що він одружений і є дитя . Та мала сподівання, що буде майбуття, нехай не зараз, а колись. Та поки кров у  жилах кипить, прийде до неї,  вгамує полум`я, той жар  потушить, що палить її  тіло.  Віддасть йому частину  тепла, порине в річку прохолоди, з тремтінням впаде на його  мужні груди. Він так жадав її. Таким  солодким  було  їх кохання. Не сміла відмовити і Він  руками,  немов птах  крилами, пригорнув її. І обіцяв все життя кохати. Хоча і знала,  що це гріх, але погодилась його пронести через все життя. Бо Він один, як розділити на двох? Коли топилась в його зелених очах, немов  ковток цілющої води шукала там для спасіння. Тож серце затріпотіло, немов у пташки, що тікає від яструба,  в обіймах знаходила захист. Він цілував її груди, стан, ховався  під простирадло, відчував її бажання, виконував їх і сам з блиском в очах, від задоволення стогнав.
   Сльози котились….  Деж молодість?  Чому покидає? Адже   не  бажає з нею прощатись. Хай би, як раніше….  під лісом широке поле. Почути  дзвінкоголосого солов`я, спів  про кохання, збирати в букет квіти; маки, волошки, ромашки і стиглі колоски жита, пшениці.  І бігати по  травах, квітах, як колись, немов діти. Чи на долоню покласти декілька зерен і пригостити,  вустами доторкнутись долоні. І, як вдячність  - відчути поцілунок, що  стрілою проникне через все тіло. Як же відмовитись від цього? Не знати. Підкралась думка - »Хіба, як сорок років, то вже все не так сприймаєш? Можливо хтось та тільки це не для нас… В такі роки здається магія притягує до того, кого по - справжньому кохаєш. Відмовитись? Де сили взяти?
Думки літали -»  Ну ось,провели Старий Новий рік. Невже з ним моя молодість відлітає. Перше і останнє кохання мене покине? Що це було? Ніяких слів, лише зітхання.  Між нас, як  прірва в небуття.  Холодний став, як айсберг в океані.  На жаль не доторкнувся до мого тепла. А, як же я? А може, ще прийде? Чи може -  це моя помилка в житті? Ой, від  думок, аж голова стала свинцева «.
  Вона встаючи з-за столу, на ходу налила в бокал вина і залпом висушила до дна.  Кілька раз сердито труснула головою,  кліпала очима, з вій на тарілку впали останні сльози. Відсунувши її,  підійшла до люстерка, криво усміхнувшись, обома руками взяласяь за голову. На скронях помітила кілька сивих волосин. Так, Вона білявка, їх важко розгледіти, але ж раніше не було. В розчаруванні пригадала »- Пішов, але ключі від квартири не залишив,значить прийде!  В душі мов буря бушувала, розставивши руки,  повсюди роздивлялась, що справді не залишив?  На мить надія,  мов промінь сонця  зігріла серце. Але, підійшовши  до телевізора, на підвіконні балкону, на коробці цукерок помітила ключі. Схиливши голову, мов підстрелена пташка припала до  холодного скла вікна, в ньому хотіла знайти розраду. П`ятнадцять років надій і сподівань забрав з собою Старий рік...
  Крізь сльози шепіт,
- Так це була моя помилка.
   А за вікном гуляла заметіль, сховала всі стежини, по яких він приходив до неї.  Вітер по склі, немов би в такт із сердечним  частим ритмом, відбивав,-  «Так,це помилка …  Помилка… Помилка…
                                                                 28.01.2021р

ID:  902803
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.01.2021 14:28:04
© дата внесення змiн: 28.08.2024 18:38:43
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 35 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Калинонька, Н-А-Д-І-Я, Любов Іванова, Lana P., ТАИСИЯ, Ніна-Марія, палома, Ольга Калина, Ганна Верес, Веселенька Дачниця, Світлая (Світлана Пирогова), Капелька, Любов Таборовець, Валентина Ярошенко, Катерина Собова, Маг Грінчук, Наталі Косенко - Пурик, Олег Крушельницький, Білоозерянська Чайка
Прочитаний усіма відвідувачами (1044)
В тому числі авторами сайту (47) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (3):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед




КОМЕНТАРІ

YarSlav 2018, 17.06.2022 - 19:39
fright 12 12 12 12 12 12 12 12 12 hi give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! give_rose
 
BeZodnia, 18.04.2021 - 05:44
Життєво. Сумно 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада Вам. Дуже дякую! give_rose 22 22 21
 
Дружня рука, 20.02.2021 - 21:05
hi give_rose
Буває так, минуле дуже жаль,
І час пройшов, затихо били дзвони,
І хтось холодний наче мерзла сталь,
Ввижаються покинуті перони ...
а потім раптом наче з - під землі,
Десятки учнів ,друзі - кораблі,
І той, кого любити не змогла,
Обійме, скаже: ти ж це не зі зла ...
А потім раптом згадка прилетить,
і більше не болить те, що болить,
Там десь любов, що справжньою була
Все ще живе ... нікуди не пішла ...
hi у кожної людини є щось неймовірне там ... у минулому ... просто треба покопатися ... give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!Дуже сподобався коментар! Майстерно передали почуття. Удачі Вам! give_rose 22 22 21
 
Амадей, 20.02.2021 - 20:55
У Вас така проза, що якщо почав читати, то вже не відірвешся.Читаєш і переживаєш за ЛГ.Життя ЛГ
проходить через саму душу.Як же гарно!Як талановито!
Спасибі Вам, за оту насолоду від читання.
Щастя Вам, натхнення,невичерпної енергії і любові!
12 12 12 16 give_rose give_rose give_rose 21 22 22 hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас!Щиросердечно дякую! Удачі! give_rose 22 22 21
 
Міла Перлина, 16.02.2021 - 15:36
give_rose Психологічно 021
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Мілочко! таке воно життя... give_rose 22 22 21
 
Коток Оксана, 09.02.2021 - 15:19
У мене інколи буває такий же настрій, як у Вашої героїні. Тому твір мені близький і дуже сподобався! 12 12 12
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, скільки людей і скільки ж долей, Оксаночко! Щастя Вам! give_rose 22 22 21
 
Ольга Калина, 08.02.2021 - 10:50
12 12 12 12 Люблю читати Вашу прозу. В ній описані життєві історії. які торкаються душі і нікого не залишають байдужими.. give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 
C.GREY, 07.02.2021 - 20:14
17 12
Як завжди - чудова проза на відміну від долі гроїні... сумна історія... нажаль занадто пізно людина визнає свої помилки... cry

Бажаю натхнення в Вашій творчості...
give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам! Удачі і натхнення! give_rose 22 22 21
 
12 Обожнюю Вашу прозу, пані Ніно. Вона незрівнянна. Це написала завдяки Вашому твору: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903987 Надихнули... give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую!Дуже приємно. Завжди Вам рада! give_rose 22 22 21
 
На жаль, ніхто не уникає помилок. Але в молодості вони сприймаються легше. Шкода, що так сталося, але життя невблаганне...
give_rose 17 cry 32 32 39 12 ́
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас. Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 
Галина Лябук, 02.02.2021 - 12:00
Неймовірно гарно написаний душевний твір, читаючи, переймаєшся чужим болем. Як завжди, в захопленні читаю Вашу прозу. Шкода героїню, бо покохати ще раз, не так просто. Зараз шукають чоловіки молоденьких. Наснаги, Ніночко, здоров'ячка. 12 12 hi 16 give_rose 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас!Щиросердечно дякую, Галинко!Удачі Вам і натхнення! give_rose 22 21
 
Катерина Собова, 02.02.2021 - 09:43
12 12 12 Можливо, Ніночко, ця життєва історія допоможе комусь обминути помилки на своєму шляху! Прекрасно переданий душевний стан героїні!
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 
Мандрівник, 01.02.2021 - 15:00
Розлука між коханими, мабуть, найболючіша з усіх людських почуттів і несе за собою важкі переживання. Життя - штука непередбачена, дуже легко в ньому помилитися. А героїні розповіді бажаю не впадати у відчай та знайти своє щастя. Ви тонко зуміли передати емоції твору. give_rose friends
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за думки та відгук!Ви праві кохання приносить і радість і розчарування...на жаль...Удачі Вам! 23 22 22 21
 
Мандрівник відповів на коментар Мандрівник, 01.02.2021 - 15:19
А ще мені чомусь згадався старий новорічний популярний фільм, де також були розлуки, але все ж закінчився він щасливо. То, нехай буде продовження і цієї розповіді із хепіендом. 32 32 32 Хотілось би, гадаю, усім читачам. Дякую. friends
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую п.Романе. Я бачу ці читачі,що в клубі, хочуть коротких оповідань...Кожна проза приходить такою, як є,береться з життя...Всього найкращого Вам! 23 21 22 22
 
Отримала таку насолоду від Вашої прози,дякую Вам за те. Ви справжня майстриня, що я Вам іще скажу...
Побажаю лише Вам здоров'я, терпіння, наснаги, сімейного благополуччя і Божої ласки... 12 12 16 16 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую!Удачі Вам! give_rose 22 22 21
 

Сторінки (3):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: