...А человек живет надеждой,
Которая течет в крови,
Которую, веками прежде
Назвали «дух родной земли».
И в этом духе, в слове этом,
Такая сила собралась,
Взращенная теплом и светом,
В сердцах добром вся пролилась.
В ній гордість за свою державу,
Яку не в змозі подолати
Ні черства та безжальна влада,
Що гідних кидає за грати.
В ній шелест листя на тополі,
Відлуння ранньої роси,
І наша незбагнена воля,
Ми вільні, справжні, як усі.
В ній колихаються смереки,
І гіркотою б’є полинь,
Це буде, є, і недалеко,
Це Крим, Донеччина, Волинь.
Це наша доля, щастя наше,
Ми живемо і цим єдині,
Щоб стала вся країна краще,
Щоб вільною стала Україна.
Поділ, Полтаву і Карпати,
Гуцульщину, Черкаси, Львів
Ділить не можна депутати,
Єднання наше ще з віків!
І наша Київська Русь,
З державой, князем і дружиной,
Я навіть слів не побоюсь,
Що це є справжня Батьківщина!
Де голуби у небі синім,
Немов купались серед хмар,
В церквах під куполами линув,
Дзвін милості як Божий дар.
Над стріхой ластівка кружляла,
І гул бджолиний у садках,
Де дівчина собі співала,
Із сумом, радістю в рядках.
Невже це все кудись пропало,
І загубилось на дорозі,
Невже це НАТО розіп’яло,
А може просто все здалося.
Не розумію вас пани,
Як можна землю не любити,
Річки і гори, і лани,
Та в гроші все переводити.
Багатство, владу у могилу,
Складали тільки фараони,
А соціали нашу силу,
Складають в БЮТ і регіони.
І хто є справжній, хто є хто?
Парламент, суд чи депутати,
Чи президент, що як ніхто,
Повинен дбати свою хату.
----
Я хочу мира побажати,
Добра і ладу всій країні,
І нікому не забувати,
Де є найсправжня Батьківщина.
ID:
90549
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 28.08.2008 12:16:32
© дата внесення змiн: 28.08.2008 12:16:32
автор: Лара ПЕСЕНКА
Вкажіть причину вашої скарги
|