Світлій пам’яті Данила Заболотного*
Бувають дні – весняні і осінні,
Й зимові, спохмурнілі, прісні дні…
А в нас були – насичені і чинні,
Та промайнули – що в чарі́внім сні.
Були слова там про святу людину,
яка свій хист Гігеї** віддала
та у лиху, нелюдяну годину
в серця людей навічно увійшла.
Поділля син Данило Заболотний
упорав епідемій переліг:
недуги ті – жорстокі і скорботні...
Він смерть саму собою переміг!
Життя поклав на медицини плаху,
щоб людство неушкодженим жило,
й лишив рецепт від Бога чи Аллаха,
здолати як непереборне зло.
…Пішов у вічність вчений наш, щоб жити
у вдячних, невпокорених серцях,
щоб все цвіло, щоб колосилось жито,
щоб майорів незборно рідний стяг.
Щоб ми жили, співали й веселились,
складаючи про вченого пісні,
за упокій душі його молились,
й радіили нам дарованій весні!
28.10.2021
_________
*Д.К.Заболотний (1866-1929 рр.)- вчений
мікробіолог-епідеміолог, Президент ВУАН,
засновник Інституту мікробіології і епідеміологі
(нині Інститут мікробіологі і вірусології в системі
НАН України), що носить його ім'я, жертвував
собою, віддано борючись з епідеміями чуми і
холери в країнах Азії і Африки(1896-1921 рр.).
Ввійшов в історію як один із фундаторів світової
науки, засновник низки медичних установ і кафедр
мікробіології вишів України і Росії. Похований на
Батьківщині - в с. Чоботарка (Заболотне) на Поділлі.
Цього року виповнються 155 років від дня
народження вченого, на вшануванні пам'яті якого
27-28-го жовтня побувала група вчених Національної
АН та створеного акад. Заболотним Інституту, серед
яких був і автор та презентував Музею Заболотного
свою книгу "Відданість науковій істині" і цю посвяту.
***Богиня здоров'я у еллінській міфології.
На світлині автора - вшанування вченого біля
пам'ятника на могилі Данила Заболотного.
Нажаль наших видатних людей ніде і ніколи не шанують на всіх рівнях, ніби забуті. А це є історія Українського народа, а вона є мертва. Тому і люди такі.
відзначала у ФБ, тут читаю вірша вдруге... підтримую коментарі колег - українці повинні знати своїх видатних людей і пишатися ними. Світла пам'ять вченому.
Прекрасна посвята великому Вченому, соратнику Іллі Мечникова, самовіддані людині, яка не раз, ризикуючи життям рятувала людей в різних куточках нашої планети, вченому мікробіологу, президенту ВУАН (тепер Національна академія наук України), у складі якої заснував Інститут мікробіології та епідеміології.
Присвята написана бездоганно.
Це красивий, мелодійний, милозвучний вірш, який стислими рядочками розкрив риси особистості
великого Вченого.
Дякую! Це - велет серед титанів української науки, про велич якого на одній сторінці не в м і с т и т и! Якби мені бог додав віку, написав би цілу книгу про цю непересічну постать, хоча про Нього сказано вже досить багато істориками, краєзнавцями, вченими.