Что, октябрь, взял ты в руки уже свой посох,
овитый диким виноградом, с сухим птичьим гнездом?
Бывает, любовь превращает тебя в шута,
вместо того, чтоб светить в тумане спасительным указателем.
Вместо того, чтобы быть терпким прикосновением, сияющей улыбкой.
Спотыкаешься о тяжёлые кандалы плодов,
тянешь за собой гирю тыквы на ноге, рассматриваешь семена:
вот созрели забытые образы, и оказались ещё сочней,
ведь были только затёрты, а не прощены;
вот укладываются спать змеи, все пресмыкающиеся,
а одно блестит глазами из лиственной гущи, и, кажется, даже улыбается.
Вот улитки закручиваются в послание, никто не прочтет их древнее водное письмо.
Засыпать, чтобы проснуться. Держать гальку имени под языком.
Будто слово, однажды выловленное в холодном потоке.
2020
(Перевод с украинского)
+ +
Що жовтню, уже взяв до рук ти свою палицю,
обвиту диким виноградом, з сухим пташиним гніздом?
Буває любов перетворює тебе на блазня,
замість того, щоб світити у тумані рятівним дороговказом.
Замість того, щоб бути терпким доторком, сяйливою усмішкою.
Перечіплюєшся об важкі кайдани плодів, тягнеш за собою гирю гарбуза на нозі, розглядаєш насіння:
ось дозріли забуті образи, і виявилися ще більш соковитими,
бо були лиш затерті, а не пробачені;
ось вкладаються спати змії, усі плазуни, а один блищить очима із гущавини листя, і, здається, навіть всміхається.
Oсь равлики закручують в послання, ніхто не прочитає їх прадавнє водне письмо.
Засинати, щоб прокинутися. Тримати гальку імені під язиком.
Наче, слово, раз виловлене в холодному потоці.
ID:
970286
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 06.01.2023 14:31:42
© дата внесення змiн: 06.01.2023 14:31:42
автор: Станислав Бельский
Вкажіть причину вашої скарги
|
