снег идёт в моей голове с октября
зажмурю глаза: снегопад
засну: вижу следы на ладонях зимней ночи
что вырвала весь свет с корнями
просыпаюсь: в сияющую бездну зимнего дня
прячусь дома:
снег вытягивает наружу
как мощный магнит –
шрапнель сквозь ткани дома
пишу стихотворение:
вокруг сплошные слова, а рядом –
дуб, орех
отвернулся от окна, говоришь...
повернулся – снег
голова снежит
сердце снежит
снежат глаза под линзами
снежит в боку когда бегаю
но когда ты говоришь сквозь сон:
такой холодный, куда-то ходил?
а ну обними меня!
снегопад как будто уменьшается
и за сплошными словами
проглядывают чёткие сущности и глубокие пространства
2017
(Перевод с украинского)
Осмислення снігу
від жовтня йде сніг у моїй голові
заплющу очі: снігопад
засну: сняться сліди на долонях зимової ночі
що повиривала все світло з корінням
прокидаюся: у сяючу безодня зимового дня
ховаюся вдома:
сніг витягує назовні
як потужний магніт –
шрапнель крізь тканини дому
пишу вірш:
довкола суцільні слова, а поруч –
дуб, горіх
відвернувсь від вікна, говориш...
повернувся – сніг
голова сніжить
серце сніжить
сніжать очі під лінзами
сніжить у боці коли бігаю
але коли ти кажеш крізь сон:
ти такий холодний, ти десь ходив?
ану обійми мене!
снігопад ніби меншає
і за суцільними словами
проглядаються чіткі сутності й глибокі простори
