Ні, я пером не шкрябав парти,
Не дряпав їх і не тесав ножами.
Можливо де і капнуло чорнило,
Мабуть, але хіба біди те варте.
Та буля всякі поміж нами,
Їх чи тепер життя змінило.
Раби чеснот і доброти,
Нелегко їм живеться,
Терпіти і страждати,
Поки образа не проснеться
За себе в силі постояти.
Давно не бачені, не чуті,
Чи однокласники є друзі,
Але давно вони забуті,
Аби не стріти їх на смузі…
Раби чеснот і доброти
Бажані, гідні і через роки
І дружби й потиску руки!
Так, старі парти
вже давно віджили,
Та чи рабів чеснот і доброти
нові плодили?..