| Сторінки (4/378): | « | 1 2 3 4 | » |
З цим літом ми все зможемо -
Знов полюбити, бути щасливими –
Всі літа між собою схожі,
Але кожне по–своєму особливе.
Яскраве сонце, ясне небо
Зелені дерева, зелена трава
І хтось, колись, коли–небудь…
Це скаже: "цей хтось мабуть я".
Так посвітліло навколо,
Нехай посвітліють і наші серця,
Часом здається, що літо це блакитнооке
Світловолосе миле дівча.
12.06.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2020
Ми самі, як ті думки, ми самі – це велика мудра думка;
Десь на одинокому озері натхненний рибак закинув вудку у воду, а за мільйони кілометрів подорожній у пустелі ховає обличчя від піску, піднесеного вітром;
В одну і ту ж саму мить стається мільйони різних подій;
Ідилія – те, до чого йдемо все життя, і те, від чого відштовхуємось;
Солоне море солодке для своїх мешканців;
Покірно сонце сходить і заходить з горизонту і за нього, покірно законам Всесвіту;
Всі наші думки відбиваються космічним простором до нас назад;
Очищаймо мислення кожний день, образно це важливо так, як чистити зуби;
За все життя ми завжди новачки, вже давно відомого до нас:
Любов, вірна дружба, зрада, материнство, подружнє життя, самотність, дитинство, дорослішання, смерть та багато іншого, але все це ми пізнаємо вперше в своєму житті через почуття невідомі нам досі.
Старі люди не квапляться все розповідати, вони кажуть: « Ще молоді, все самі побачите» - напевно вони про унікальний досвід...
Всесвіт ще нікого не впустив у свій безмежний простір…маю на увазі, настільки далеко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2020
Я йтиму по шляху любові,
Так, немов усюди лабіринт,
Розуміти на півслові,
Берегти кожний момент.
Я йтиму тихо, щоб мої сліди
Вказали шлях невипадково,
Щоб і інші змогли іти
До виходу шляхом любові.
Заблукати і знайтись,
Лабіринт як це життя!
Колись мені той вихід снивсь,
Коли через нього виходила я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2020
Не схвалюю коли говорять про успіхи інших людей і про те, яка ти класна чи класний знаючи їх.
Ох, це найбільше багно, яке може зруйнувати нашу унікальність.
Правильно керуватись власними почуттями:
якщо ти любиш – люби,
Якщо захоплюєшся – захоплюйся,
гордишся – гордись,
тільки не давай місце для ненависті, краще просто - не люби;
Негативний результат це також результат, уже того що ти щось робиш;
Всі ми живемо в якомусь маленькому світі свого життя.
Успіх це ми самі – ми уже є успішним творінням Творця.
Не потрібно залежати від схвалення інших,
правильніше завжди всюди чути себе, своє серце,
До інших потрібно прислуховуватись, обов’язково,
але вирішальним є твоє власне рішення.
Робіть те, що вам подобається насправді, від чого радіє душа,
ця безкорислива радість, свого роду бальзам для зцілення всіх печалей,
так мені здається, так я про це пишу, напевно ,так я думаю.
Зазвичай у різних фентезі, серіалах, коли найстрашніший гине, всі інші стають щасливими,
і кожен не хоче бути тим «найстрашнішим»,
більшість з нас в дитинстві хотіли вирости, мати купу грошей і побудувати притулок для бездомних тварин,
Є три типи нас:
Одні будять з самого рання пташку;
а другі - проводять ввечері сонце за обрій;
Треті - той самий «найстрашніший»;
Будьмо тими, ким ми завжди хотіли бути.
06.06.2020 – 08.06.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020
Із спекою ми ближче до сонця
Палкого, як серце, що кохає,
Незнайомка свого незнайомця
Серед тисяч обирає.
Зустрічі і ті поцілунки солодкі,
Що як мед, липучі і в’язкі,
Так! Зустрічі ці неминучі,
Сильними стають слабкі.
Жовте сяйво за тінню,
Небезпечне й спасаюче,
Хотіла б і я бути промінням
Тебе зігріваючим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020
Ну ось і настало літо.
Зовсім скоро пляжі наповняться людьми, на берегах моря і океану, які завжди шумлять спокоєм і небезпекою;
Хтось з друзями розділяє вечір з пивом під "розуміючий" рок;
Хтось сумує, зцілюючи рани розбитого серця, під романтичні мелодії, не зважаючи на палке літо;
Хтось бігає босоніж по зеленій траві, як саме літо;
Підлітки в дворі до самого вечора відстоюють свою думку;
Малеча на прогулянці в стильних маленьких кофточках пищить, як ті мишенята;
Закохані з блиском в очах гуляють за ручки, доводячи один одному, що ніхто з них не помилився, що обрав саме його і її;
Хтось в одному і тому ж співі пташок бачить нову музичну композицію;
А хтось взагалі його не помічає…
Так ми влаштовані - бути різними;
А наймиліший, серед усіх звуків, це голос коханої людини;
Слухайте світ навколо.
06.06.2020 - 07.06.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020
Заснула ніч, укрившись ковдрою з зірок,
Схилила голову на місяць,
Наслухалася хепі - ендів з казок,
Задрімала, закрила зіниці.
Затишне небо, тепле і м’яке,
Сном про новий день окутало,
Завтра зранку сонце золоте,
Свою косу з проміння розплутає.
І здійснився нічний сон,
Пора нового дня наступила,
Здається, ніби ніч вогонь
Десь там за небом розпалила.
*Романтичний підхід
05.06.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Максимум зусиль, максимум дотиків,
Ціль - в центр мішені попасти дротиком,
Запах дощу в провітреній кімнаті,
Як дощ падати і зникати,
Солодкі слова розтанули,
Ми двоє ситі обманами,
Наша любов ще один обман,
Разом ми: я сама з тобою і ти зі мною сам.
Скажи лиш одне…
Які були почуття твої?
З кришталю й ти боявся не розбити?
Чи з бруду, що хотілось швидше змити?
Я сама знаю відповідь -
З ілюзії про одну любов на все життя,
Це не лише твоя помилка, а і моя.
Вечори без мене, те що тобі бажаю,
І мені теж саме бажаєш, я знаю
Розігнатись і розсипатись попелом
В твоїй попільничці, це все, що лишилося від ангела,
Нарядна я, сама у порожній кімнаті,
Ми як дві точки в замкнутому квадраті,
Дні на підвіконні з чашкою кави,
Щоб забути все те, що було між нами
Скажи лиш одне….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020
Боротися за свою любов.
Цей вислів має ряд причин звучати саме так.
Коли борешся за свою любов, перше, це любов бореться за тебе, бо вона обрало саме тебе
Боротися - це відпустити ситуацію і дати можливість подіям траплятися, станеться так як потрібно, це найзагадковіший, найнепередбачуваніший, найживіший шлях боротьби.
Боротися за любов, це прийняти остаточно рішення хто і що тобі потрібне, а хто і що - ні.
А як думаєш ти?
03.06.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020
Один Всесвіт наших мрій, так схожих одна з одною;
Одне життя, що нас одне з одним знайомить;
Просто жити,
Кожен новий день подарує нові емоції і ідеї, ніяких емоцій і ідей – це також не нічого.
Я не схвалюю людей, яким краще десь там, чим тут і зараз.
Живи тут і зараз, десь там не краще чи гірше, там по–іншому,
Кожна квітка красива по–своєму, і прикрашає світ навколо своїм ароматом тут і зараз, і не каже про те, що десь там краще, вона росте і цвіте там, де вона народилася:
В горах, на клумбі, при дорозі…
Образно, ми як ті квіти.
Не потрібно боятися сліз, вони нагадують кожного разу про те, що ми – живі люди;
В житті інколи потрібно як піти, відпустити, так і прийняти, прийти;
Змінюй свою думку або залишай її такою, яка вона є;
Змінюватись, вчитись новому – це нормально;
Подарунок треба не лише вміти прийняти, а і подарувати;
Щиро роби компліменти, якщо дійсно щось сподобалось.
Стільки різних слів сказано, написано,
а сенс все ж залишається неописаним, нерозказаним.
Тільки ти сам, вперше в своєму житті, сьогодні, завтра, в якийсь найбільш слушний момент,
опишеш і розкажеш про нього своїми словами,
і це буде твій унікальний сенс;
твоя цілісність, твоя перемога, твій шлях.
Будь щасливий.
02.06.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2020
Я не одна
Люблю віночки калини,
Навесні, коли цвіте земля,
Коли, немов би наречена дівчина,
Залишила на ній своє вбрання.
Я не одна
Колись всім серцем полюбила
І вибрала його душою,
Але на серці залишилась
Любов та раною живою.
Я не одна
Згубилась серед квітів,
Не змогла стежку віднайти,
А тая стежка в калиновім цвіті
Простелена на самоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020
Красиві, неповторні мальви!
Рожеві, вишневі, малино́ві –
Різних відтінків червоного барви,
Вони мають запах любові.
Ніжно – солодкий запах,
Як пробудження весняне,
Немов квітнуть на стежинах,
Пройдених коханими.
Тільки небо, сонце і мальви
І навколо аромат п’янкий,
Як витвір чиєїсь уяви
Їх стан, як дівочий, стрункий.
Літо, 2018 р. – Весна, 2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2020
Ніжність цього невиспаного дня…
Десь під дахом пара голубів,
Будують із гілля гніздо,
У всіх на світі вітрів,
Одне на всіх тепло.
Горобці купаються в калюжах,
Миють крила свої,
Там на Сонці вічна пожежа,
І нікому не загасити її.
Краплі від дощу на листі
Тремтять, як перед побаченням,
День встиг покритися
Небом, в якому відображення
Ніжності цього невиспаного дня...
Там змішані плач зі сміхом,
Де те́пло від словесного тепла,
Нічого спільного немає з віком
Вічно молода душа.
26.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2020
Особливий день,
Сонце гаряче, троянди червоні,
Ідилія літа у всій красі,
сьогодні день
Не схожий на вчорашній,
Пелюстки так блищать,
немов золоті,
Учора сонце ховалося за хмарами,
І дощ ввесь день моросив,
Дівчата й хлопці під дощем
Ходили парами,
Так, ніби їх про це хтось попросив,
«А що ж сонце й троянди?
і день особливий?»
Бо гріє й блищить на пелюстках
По – особливому красиво.
літо, 2018 р. – весна, 2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020
Очі, як небо похмуре,
Як чорне з білим злите,
Як зимове море,
Як у пам’яті забуті миті.
Кольору сутінків очі,
Коли дощ збирається,
Колір, коли туман серед ночі
Над землею піднімається.
Кольору, як хмара пилу,
Задумливі, непомітні,
Як відтінок диму
Ці сірі очі магнітні.
зима, 2019 - весна, 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2020
По краю неба ішов і спіткнувся,
За зірку утримавсь, щоб не впасти,
Тривог своїх позбувся,
Змусив їх зовсім пропасти.
Мелодія тиші у висоті,
Розлилася нотами на землю,
Подібна дощу навесні,
Коли ще не світло, але і не темно.
Я зараз трохи посплю,
Прокинусь тоді, коли ти прийдеш,
Я ще досі так само люблю,
Від усіх негод це зцілення моє.
По краю неба ішов і спіткнувся,
Щоб не впасти, за зірку утримавсь,
Ти мені тоді одній усміхнувся,
І мелодія тиші нотами розлилась…
23.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2020
Якщо б всі люди на землі за одну секунду стали пташками,
Всі відразу ж перелетіли всю землю, відвідали б кожен куток Землі
(мені так здається);
Прогулянка по повітрю;
Розправивши крила, дивитись вниз з висоти,
Напитись легкої втоми і присісти десь на даху, горі, дереві для відпочинку.
Напевно воля - якби вони знову побажали стати людьми;
Для людини – все, навіть така примха як мріяти, також для людини.
І половиною не користуємося тим, що нам дано.
В цьому і різниця - пташка досконало користується всіма можливостями даними їй від природи;
Ми все псуємо - не бачимо натхненно створеного світу для сприятливого щасливого життя в ньому;
Кожен вартий своєї волі,
Бути самим собою,
бути подібними до птахів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2020
Заплуталась в терновому гіллі,
В волосся квітку заплела,
Вона єдине на мені,
Яка шипами не заросла.
Крикливі ворони літають в вишині,
Десь здалеку несеться вітер,
Що нас тримає на землі?
Всі ми всередині, як діти.
З зірок сплету вінок,
І усміхнуся літу,
Бути щасливим – життєвий урок,
Таким потрібно вміти бути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2020
Я сонце, що ховається за твоєю тінню,
Я дощ, що змив твої сльози,
Я небо, що зачаровує своєю синню
І насилає на ввесь світ похмурі грози.
Я вітер, маю крила і літаю,
Я сон чудовий, що приходить уночі,
Я любов, і все, що ти про неї знаєш,
Та, що єднає і мовчить в тишині.
Я вічно, я тікаю в захід,
Я мить світанкової роси,
Я метушлива пробуджена птаха,
Що сховалась в гіллі виноградної лози.
19.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020
На тому фото я бачу мимо пройдене щастя,
Я бачу сон з чоловіком моєї мрії,
Я бачу причину ніколи не здатись,
Шукати сили завжди у надії.
І навіть якщо світ став порожнім,
І сонце стало для очей бліде,
І все чужіший кожен перехожий,
Бо серед тих немає тебе.
Хай так як є і залишається,
Я полюбила заходи за їхній спокій,
Нехай моя печаль ніколи не кінчається,
Без неї моє серце було б одиноке.
Якщо для когось ти той самий перехожий,
Для мене - ангел, що вернувся до небес,
Ця таємниця почуттів - любов - ще зможе
Немало ранити й зцілить сердець...
18.05.2020 – 19.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020
Твоїм найкращим бути.
Як можна розпрощатися зі щастям?
Якщо у мене почуття не згаснуть,
Не пройдуть, не заснуть.
У зорях правда вся, їхній стан, як і у тебе,
І їхнє сяйво схоже з поглядом твоїм,
Як завжди ввечері укрию тебе пледом,
І ти заснеш, як квітка, що складає пелюстки свої.
Терпеливо, ніжно Хтось розкидав ті зорі,
І Того щоночі я прошу,
Щоб не забрав у мене тої,
Яку так само ніжно, терпеливо я люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020
Дощ, жовтий тюльпан, «міні - сонце» у краплях,
Як він у мїй садок потрапив?
Як одинокий хуліган,
Які слова сказати?
Створюючи цю квітку, Бог уже усе сказав…
*Фото автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2020
Будинки у собі, як у скарбниці,
Стільки людських історій бережуть,
Мовчанням зберігають таємниці
Людей, що в них жили й живуть.
Протоптані стежки найкращі,
Принаймні думають, що кращі за нові,
Так звикли люди «ці стежки вже наші»,
І далі ними впевнено ідуть.
Так вийшло, що солоні сльози
Однаково солоні від щастя і біди,
Від цих історій людських грози
Немало сліз із неба пролили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2020
Плескає в долоні бузок
Зеленавим листям,
Убрався в прикраси з квіток,
Теплим вітром прикрився.
Сонце, його ліпший друг,
Щедре на проміння,
Луна тихий дзвінкий звук
Від вітру сопіння.
Сховались пташки у гіллі,
Щебечуть, злегка оп’янілі,
Від запаху, що весна мила,
Мов парфумами бузок надушила.
09.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
Відкрила для себе нові думки.
Якось у фільмі почула два вислови: «шаблонне мислення» і «нестандартне мислення».
Часто, керуючись бажанням виділитись, ми стараємось мислити нестандартно.
Щоб сфотографувати квітку, ми стараємось зловити найпривабливіший для неї ракурс:
зверху донизу, або під кутом;
Я помітила, що мислення шаблонне, наприклад сфотографувати квітку прямо,
так як воно є – не менш привабливо, а навіть навпаки!
Всі чомусь прагнуть зараз креативу, новостворення, але цей креатив будується на шаблонах давно всім відомим,
креатив це побачити в звичних речах щось унікальне, незвичайне, під іншим кутом.
Тому перше дивіться під прямим кутом, а потім генеруйте нові ідеї.
Усвідомлення того, що ти не досконалий, маєш свої недоліки, свої «доліки», плюси і мінуси, які будує тебе справжнього – це зрілість.
Плюс і мінус притягуються (це фізика),
Ти це місяць, що дивиться на світ лише з тієї сторони, що освітлюється сонцем і майже ніколи не повертається темною стороною, а вона, ой, як є у всіх. (це філософія).
Шаблонне і нестандартне мислення.
Музиканти спочатку вивчають мелодії великих митців, грамоту, а потім пишуть музику самі.
Щоб створити оригінальну картинку, потрібно підібрати і помайструвати над «шаблонними»
Для прикладу маю наступне,
Як кажуть, дівчині треба вчитись, потім вийти заміж по любові, народити дитину, а краще двоє, і берегти домашнє вогнище, а якщо вийде, ще можна спробувати побудувати кар’єру,
У всіх так виходить? Звичайно ні, виходить нестандартно: народжують дуже рано, або пізніше, розлучаються, виходять заміж вдруге, народжують від різних чоловіків, або взагалі не народжують, або просто будують кар’єру, не маючи ніякої родини.
Жінка сама від природи нестандартний мислитель - митець, тобто той, хто створює, і кожна унікальна, як і унікальне нове життя, яке вона дає,
народжуючи в світ нову людину, і випромінює таке тепло, ніжність і турботу, від якої дерево може загорітися.
Змінюються потреби, задовольнивши одні, приходять інші.
Найважливіший шаблон це ти справжній, з недоліками і «доліками»,
Усвідомлення - це зрілість і вона не приходить бо тобі н – стільки років, або н7 – років, вона знає свій час.
Все на світі має свій час.
Зрілість тотожна мудрості,
Мисли так, як ти мислиш,
говори те, що ти кажеш
і подаруй себе цьому світу.
З повагою, Арі.
27.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
Сутінки удень так, мов заплющені очі,
Холод ще трохи затриматись хоче,
Дощ лагідно вмовляє цю весну,
Щоб тепло на пізніше перенести,
В порожніх руках несуть подарунок
Ці ночі, що проходять без зірок,
І тільки в нього унікальна чарівність
В цього дня, коли ввесь день йде дощ.
07.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020
Сяємо.
Кожний новий день стає найближчим майбутнім;
Мрії переходять на інший рівень, стаючи ціллю, до якої ти йдеш маленькими кроками, з власної дисципліни і внутрішньої сили;
Краса не закінчується на гарному лиці, а частіше на ньому і не починається, і ми розуміємо чому.
Сяємо.
Стиснувши минулі біль і розчарування, готові далі вірити в добро;
Святий безгрішний чоловік Ісус Христос, Син Бога Всевишнього, навчав людей, любити один одного, оглянувшись навколо ми не дивуємося чому стільки бід у світі;
Твій талант проявить себе, навіть тоді коли ти дізнаєшся про нього останній;
Сяємо.
Справжнє щастя засинати і прокидатися в обіймах коханої людини;
Горе прожити життя довге і бути свідком загибелі рідних і близьких тобі людей;
Зморшки? А що це? Пом'ята шкіра? Душа завжди молода, і це важливіше від зморшок.
Сяємо.
Спокій на серці буде тоді, коли ти перестанеш собі брехати, а будеш чесним з самим собою, спокій на серці – це блаженне щастя, це найважче до чого ми рано чи пізно прийдемо, ми ж брешемо постійно;
Комплексуємо, комплексуємо і ще раз комплексуємо, це завжди краще, ніж розповідати, що ти досконалий, геніальний, найкращий з усіх;
Щира усмішка, вона як світанок, все з неї починається.
04.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2020
Темна хмара знайшла підходяще місце,
І розлилася дощем на дрібні краплі,
Не пройшло й півгодини, як хмарам стало тісно,
І закрили собою чорну білосніжні ватні,
Та вологи всі встигли напитись:
Трави, квіти, дерева, дахи і асфальт,
І всі встигли подивитись
Цей короткий природи спектакль.
І повітря наповнилось свіжістю,
Земля любить, коли плаче весна,
Так вони обмінюються ніжністю,
Весна плаче, а земля її сльози витирає.
03.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020
Ти став тим з чого глузував,
Твоє розпатлане волосся
Підстрижене і збризнуте лаком,
Ти серйозно?
Де твої шорти із футболкою?
Що це на тобі за брюки?
Ти смієшся не з того, що смішно,
А тому що ці сміються,
Щоб злитись з ними на тусовці,
Якщо від тебе справжнього щось залишилось,
Подзвони мені.
Якщо я для тебе спогад,
Я відпущу тебе з твоїми спогадами,
Я подякую небу за цей дощ,
Він приховав мої сльози.
Я не кажу цих гучних слів про любов,
Не сперечатимусь з тобою, як раніше,
Якщо ти так вирішив прожити життя,
з пластмасовою посмішкою
і цим зализаним чубчиком,
язиком твоєї нової гламурної подружки
Вуаля!
Але не можу зрозуміти, що за почуття я відчуваю
Врятувати тебе
Якщо я для тебе спогад,
Я відпущу тебе з твоїми спогадами,
Я подякую небу за цей дощ,
Він приховав мої сльози.
2.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020
Я навчилася слухати тишу,
Знизу дивитися уверх,
Коли там, десь вище,
Увесь космос завмер.
Моє серце б’ється не швидше,
А навпаки - повільніше,
Кожен раз, коли сниться,
Що стаю я сильніша,
У тому моя сила,
Що я слабка,
Коли сльози змили,
Мій образ здалека,
Не в золоті мій скарб,
Не десь закопаний в землі,
А в серці, частка, яку ти вкрав,
Й порожнім місцем залишив в мені.
02.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Дельфіни на краю моря
Солоної напились води,
І мушлі перемішалися
З піском, де береги,
Штовхнув вітер море
І хвилі покотились,
Напівголі, напівпрозорі,
Часом зливаються з небом синім,
Чайка вголос хвилі рахує,
З вітром наввипередки змагається,
Буває збивається з рахунку,
Замовчить, а потім все знову починається.
29.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2020
Водоспади сліз… безперервний потік,
І те озеро, в яке впадає, також зі сліз,
І темна ніч все не збагне,
Як змусити заснути тебе,
Буває місяць з сонцем на одному небі,
Як білі два закоханих лебеді,
На тому озері зі сліз,
Коли він від зла її беріг,
Та тільки сльози прісні, як із джерела,
Коли вона від зла його берегла.
27/04/2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2020
Закохані розуміють один одного без слів,
"доля" це лише заголовок нашого життя,
переживати почуття з повною глибиною,
які б вони не були, гіркі чи солодкі.
Прийняти свою роль таку, яку дає тобі сценарист - життя, вона буде різною, тільки злі не міняють прикметника яким називаються, хоча навіть тут є винятки.
Кожен може змінюватись, як зовні, так і всередині…
Зазвичай чоловік закохується в природу жінку, так як і жінка,
і легка телепатія між ними зовсім не надприродне явище…
Те сонце омріяне, описане, з лимонного золота, якщо збільшиться хоча б на сантиметрів 2 – 4, то ми всі згоримо, для чого вишуковувати собі місце під ним, якщо насправді місця вистачить для всіх. Мир, до якого ми прагнемо, не можливий без взаєморозуміння і дружби між людьми.
Спільна мета так не об’єднує, як дружба і взаєморозуміння, розуміння, що у інших такі ж потреби як і у тебе, істина дружби, я так роздумую, щирість і прийняття один одного у всіх ситуаціях, якими вони є. Спільна мета досягається або розвалюється, і всі розбігаються по своїм домівкам. І зараз бажаю вам, щоб у них вас зустрічали кохані рідні половинки, здорові і живі, тепло і любов…
Легко написати, сказати, важко зробити.
Ти головний герой свого життя, «доля - заголовок нашого життя» - не кінцеве рішення, а стимул для того, щоб будучи героєм приймати все, що написано тобі долею так як воно є, так вона буде змінюватись (роль) але ми ще нічого не знаємо, навіть коли здається, що знаємо все, все попереду, йдемо на життя.
Стань маленькою часткою задуму «робити щось добре».
26/04/2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2020
Літні дні такі довгі, спекотні,
Під сонцем навіть штучні квіти оживають,
Перетворю в мистецтво цю самотність,
Коли не мене, а я покидаю…
Навіть морський шум цього дня,
Не відволікає від сумних думок,
Любові, турботи, тепла -
Насправді всі хочуть одного.
Напівоголені люди, пляжі переповнені,
Сонце, як ніколи, високо,
А я, як і мої емоції, повністю оголена,
На березі зовсім не глибоко...
Доля – заголовок наших життів,
Її маленьку мить дай мені,
І я зроблю її незабутнім
Основним розділом в твоєму житті.
21.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2020
Шукай мене,
Я розмальована на фотографії чорно - білій,
Шукай мене,
Я одна із зграї птахів,
Де сонце з ниток хмари плете.
Серед білих квітів,
Шукай мене…
Відчуваєш? Я там, де тебе завжди чекають,
Розуміють,
так як ти відчувають,
Любов не руйнує,
вона створює,
І ти ніколи не порушував,
що любов це ми двоє,
Відчуваєш?
Твій дім це є наш дім,
І нам тепло в нім,
Знаєш, я ніколи не жалкувала про те,
Що з усіх милолицих обрала тебе.
Я живу так, як уві сні,
Я хто сказав, що сни всі завжди ясні?
Бувають сірі дні і світлі,
Та хіба в цьому суть?
Завжди однаково люблю.
Й щаслива в ці дні різні.
20.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2020
На дитячому майданчику, де гірки й каруселі,
Діти повсідались, як на дротах горобці,
Незабаром в мене на столі будуть паски печені,
Домашні: на дріжджах, яйцях, і молоці.
Завтра свято Великдень, уже в котрий раз,
Вона несе радість, світло в кожен дім,
Традиції живуть серед нас,
Так рідко, люди знайомі і чужі,
Радіють разом, атмосфера святкова…
Наша сучасність стала блискучою,
Як посипка до пасок різнокольорова.
Хай посмішка в вас на обличчях,
Всі біди і печалі розжене,
Вона усім і кожному личить,
Зі святом вас, Христос Воскрес!
18.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2020
Найголовніше це бути таким, як ти відчуваєш,
якщо тобі болить, натягнута усмішка біль не затамує,
просто є в житті почуття, які просто треба пережити,
але ні в якому разі не фальшивити за маскою.
Завдані рани любов’ю лікуються любов’ю!
Темрява це відсутність світла і ця відсутність завжди тимчасова,
світло завжди проб’ється і розвіє темряву!
Ніхто не бажає нам лихої долі, навіть вороги, повірте! ( вороги зайняті думками про власне благополуччя).
Життя непросте, складне, але всі ми знаємо, що складне складається з простого,
візьмемо простий один день - турбот одного дня в нашому житті вистачає, а завтра саме про себе подбає. ( ця мудрість завжди буде актуальною, правдивою і корисною для кожного)
Мені болить палаючим вогнем в душі смерть моєї коханої людини,
скорбота полонила мене і не відпускає,
кожного разу коли я плачу,
мені здається, що єдиний порятунок - виплакати свою печаль, але це печаль настільки глибока, що не видно її дна.
(нижче я написала ще один вірш.... запрошую прочитати).
Сталі: минуле, теперішнє, майбутнє, час міняє місцями – теперішнє стає минулим, майбутнє - теперішнім.Те, як ми мислемо і як відчуваємо і є наше все, і ми повинні прийняти свої почуття такими якими вони є, прийняти і пережити всю їхню глибину, впорядкувати мислення і направити його на ті прості частини життя, які роблять його складним,
налаштуватись на те, що все добре, все стається так як має бути.
Через два дні Пасха, у неділю 19 квітня 2020 року.
Це свято в першу чергу для мене це перемога Ісуса Христа над смертю, навіть смерть немає над Ним своєї влади про що і кажуть слова « Христос Воскрес»
Гарної вам Пасхи, правди, світла, блаженного спокою в життя.
Люблю безмежно, обережно,
Так як буває, назавжди!
Жаль, що про це тобі сказати
Можуть лише сльози мої.
Ти вмер. Весну забрав з собою,
Лише одного не прийму -
Чому пішов і залишив мене
З зимою холодною одну.
Пробач, мій рідний…
Я та, що плаче про тебе душа моя,
І як би не було важко чи легко,
Я і зараз захоплююсь твоєю любов’ю до життя.
(13 квітня 2020 року)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2020
Квіти мружаться від сонця,
Вітер попелясті хмари розганяє,
Голуби, містечка охоронці,
Життя міста прикрашають.
Свіже повітря дерева колихає,
Цвіт їхній на землю опадає,
Птахи оп’янілі від аромату
Летять весні комплімент сказати.
Легко, сум трохи навіює
Ця весна, вже тюльпани розцвіли,
Кожен куток землі знає,
Пройшов час сніжної зими.
16/04/2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2020
Познайомся з собою. Подивись навколо: на те, що ти робиш,
чим би ти не займався – це є ти,
за чим ти плачеш – це є ти,
про що радієш – це є ти.
Все, щоб ти не робив, ти вкладаєш свої власні цінності, набуті з дитинства до цієї самої миті, коли ти читаєш цей текст.
Не займайся пошуками себе - все життя - в Космосі , ще десь,
надіюсь ці мої слова тобі допоможуть.
Ти там, де серце твоє, послухай, що воно тобі каже і слідуй за його словами, так казали мудреці різних часів, і повір смартфони,
« Інстаграм» цю мудрість собою не замінили.
Не діли своє життя на до і після,
твоє життя це одна цілісна картина.
Легко казати слухай своє серце, як його слухати, через навушники? Так, через навушники, бо навіть ті твої улюблені пісні, які ти слухаєш постійно – це також є ти.
Помічай людей навколо себе, яких ці поради чи думки, як бажаєш, також стосуються,
поважай це і враховуй.
Маєш проблему – знайди не лише її причину, а її суть, і проблема розвіється стикнувшись віч – на - віч з твоєю мудрістю.
Якщо ти з чимось не згоден – кажи про це,
якщо тебе щось дратує – кажи про це, з роздратуванням,
любиш – скажи про це, з любов’ю.
Такі думки сьогодні мені прийшли,
те, що раджу щиро робити тобі, якщо віриш мені,
те, з чого почну наступну хвилину,
і перестану лінуватися ставити під своїми творами дату.
Будь щасливим.
13.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2020
Дни и ночи полны событий,
Мысли полны идей,
Почему так бывает?
Иногда лучше без людей.
Немного побывав наедине,
Но ведь и с людьми лучше?!
То, что ждем последним,
Первым случается худшее.
Но разве могут люди
Быть друг без друга?
Что ждем первым,
Последним находим друга.
Мир полон горя и радости,
И нет тому края…
Но к ним мы не всегда готовы,
Даже об этом зная.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871736
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.04.2020
Я подумки намалювала в серці місто, ніби стала знову тією чотирирічної дівчинкою, яка побудувала місто з іграшок і була собою задоволена.
З багато і одно поверховими будинками, одно і багато кімнатних квартир з просторими вікнами, в яких відображалося ясне небо і проміння сонця гралося на підвіконні. Магазини, де люди завжди мали вдосталь грошей, щоб купити собі хліб. Вулиці з чистим повітрям, в якому пташки широко розкривали крила і кружляли над деревами і дахами, і клумби при дорогах, де ростуть квіти: червоні, оранжеві, жовті, блакитні, сині, фіолетові з зеленими листочками, в пахощах яких купалися метелики і сонечка. Сонечка - це такі комашки з червоним панцером в чорні круглі цятки.
Одна з них розправила крила і полетіла, вона сіла на стіну, прозору, як скло і блискучу як блиск діамантів. Це була стіна яка оточувала все місто , місто світ у якому поселилися лише хороші добрі люди, в якому не було нічого поганого.
Від нині в місті закрилися люди від зла і неправди стіною. Попід стінами протікала річка, чиста як крапля сльози на щоці пролитої від чистого серця. На дні плавали маленькі рибки і всі золоті, вони виконували бажання.
По чистому жовтому піску з дрібних піщинок підійшов босоногий хлопчик, він зробив з паперу кораблик і поставив його на воду. Течія понесла кораблика вперед. Він приплив до воріт і зупинився. Це були ворота, обрамлені чистим золотом які навіки закрилися від гидоти і зла.
До воріт підійшла босонога дівчинка і підняла кораблик. Вона розкрила його і прочитала, те що там було написано. Дівчинка склала з паперу літачок і кинула в повітря. Літачок впав на голову леву, ягняті яке паслося поруч сподобалось це і воно почало гратись з левом, літак упав з голови лева і впав на зелену траву, у ній зацвірінчав цвіркун. Легкий теплий вітер повіяв і підняв літачок, який полетів у сторону гори. Ця гора була найвища з усіх гір. Вона була покрита травами і квітами. Літачок упав у квіти. Це були підсніжники, ще не зійшла ранкова роса, і крапля роси впала на літачок.
На папері було написано: « Кінець» і слід від краплі роси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2020
Свинка , яка чудова тварина!
Сидить в хліві, їсть, хрюкає, живе.
Та в один день настає година,
Коли, так природою заведено,
їжею для людини стає,
Зайдеш в м'ясний: свинячі реберця, підчеревина
і всякої всячини цілий асортимент,
Така рожевенька тваринка ,
з якої у м'ясному смачний стенд,
Їсте свининку? То скажіть дякую свині,
Що так живе вона, що не лічить
І їй пофіг на прожиті свої дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2020
Поки світять зорі, поки любуються заходами сонця,
поки називають, а головне відчувають себе щасливими,
поки закохуються, поки радіють, як діти, і радіють діти – ще не все втрачено.
Люди плавають як риби, літають як птахи, що ще буде в майбутньому?
Майбутнє саме про себе подбає, а наше все – сьогодні.
Сьогодні бджола вкусила моє котеня, яке скрізь пхає свій ніс,
бо воно дуже життєрадісне, сьогодні я написала вірш,
яким дуже задоволена,
сьогодні мене менше нудить від солоних огірків, яких я вчора переїла,
сьогодні, дивлячись на цвіт абрикоси, яка вже майже повністю розпустилася,
я згадала покійного коханого, сум умовно паралізував,
я вже починаю до цих почуттів звикати,
сьогодні я приготувала смачний обід,
сьогодні мені вже скоріше хочеться теплої весни,
щоб одягнути нові лосини і одягнути свої браслети,
сьогодні я прийняла рішення відмовитись від вечерь,
щоб схуднути, бо я товста взагалі – то,
сьогодні 7 квітня 2020 року період карантину через поширення по світу поганого вірусу,
сиджу п’ю каву з молоком,
Сьогодні у мене день, коли в моїй голові найменша кількість думок за все моє життя.
Поки ми помічаємо навколо себе світ – ще не все втрачено.
Якщо світ втратить нас, ним любуватимуться хіба що одні зорі, якщо колись всі не згорять,
Є правда, є добро, є віра в хороше – цього досить знати, щоб почати ними користуватись і практикувати в своєму житті, сьогодні!
і тоді відкриється ще любов - «дисципліна» про сенс існування.
З БЛАГОВІЩЕННЯМ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2020
На твоє лице упала тінь сонця,
Зелене листя зашарілось,
Пташки кружляли в танці,
Небо синню мерехтіло.
Як не було б, ти мій чемпіон!
У тіні сонця ти ще миліший,
Твої очі з синню неба в тон,
Здається, немає нічого гарнішого.
Я увірвусь в цей сон,
І розбуджу усіх, хто спав,
Я буду його фарби, його фон,
І тим, хто сон цей малював.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2020
Страждання, як ланцюги, навколо серця обвилися,
Спогади й минуле зімкнули їх в замок,
Я проживаю той день знову й знов,
Благаю, щоб ще хвилину зі мною залишився.
Поспіхом подих вітру став свіжіший,
Невже це весна? А як же ти?
Аромат квітів душу втішить,
На одному місці стояти – не зовсім іти,
В очах сльози, а навколо навіть терни
Молодими листочками обзавелись,
Усвідомлення життя тебе зверне
Із того шляху до якого ти звик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2020
Жаль… за скалічені долі,
Що війна (розруха) залишила,
Що із рідним краєм, із близькими,
Вона ці долі розлучила.
Жаль… за поранених,
Що повмирали з думкою не про смерть,
За всіх, хто нею хвалений,
І нею розбитий вщент.
Жаль…за пролиту кров,
за вірність і обставини,
У кого дім був там, де був покров,
у тих, чиї могили травою позаростали.
Жаль… що ми і вільні,
Й радісні, не знаємо шляху свого,
Він, ніби на терновому вінку покладений,
І як він, тягнеться по колу.
Жаль…що не всі побачили,
Як світ розцвів, нарешті, своїм цвітом,
А не чужим, ми всі красиві, зважені
Прадідів, прабабусь є діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2020
Магія слів, особливі моменти,
добро навіть злу робить компліменти,
На його шляху росли квіти,
а він обрав зрізати їх по дорозі,
Зло годувати, поки воно ще їсти в змозі,
Почорнів, як хмара грозова,
під очима круги чорні,
Алкоголем запиває, поки келих повний,
Вона просто вийшла прогулятись,
побачила, як він зриває квіти,
Зробила зауваження, що зривати легше, чим садить їх вміти!
Він обернувся, зупинив погляд на світлому лиці:
- Яке тобі до того діло?
- Просто здалеку мені здалось, що ти дуже красивий...
Розтанув камінь на серці як лід,
серце стислося від тремтіння рук,
Від нього колишнього залишився лиш слід,
знов у грудях чувся серця стук.
Так буває, шляхи перетинаються,
від цих зустрічей багато чого міняється,
Як у кого, ти, як знаєш,
а вони відтоді ніколи не розлучаються.
Це всього магія слів, особливі моменти,
добро навіть злу робить компліменти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2020
Нам з тобою не по дорозі,
Цієї ночі ніч заснула,
Та чому ж усі шляхи нас зводять,
І нас з тобою зрада торкнулась.
Змінила зачіску, стиль одягатись,
Хочу забути все що сталось,
Так я повинна зізнатись,
Перед очима, як ви з нею кохались.
Цей мій біль залиш собі,
Далі я одна, без тебе,
Бо ти для мене відтепер,
Образ, як виглядає зрада.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2020
Піщинки, як краплі дощу, як зорі небесні, однакові, але водночас різні між собою,
Як день і ніч, пітьма і світло, сон і бадьорість, аж так!
Натомість їхня суміш творить пустелю із піску,
Так і люди, схожі одне на одного та водночас різні,
Як сон і бадьорість, пітьма і світло, день і ніч, і більше того!
Як однакові струни, але з різним звучанням, як кожен закоханий зі своїм коханням,
Натомість разом творять міста, містечка, села, країни! Що перенасичують світ, який спорожнів би без людей.
З польоту птаха, люди біжать хто куди, оживляють вулиці з самого ранку,
Метушиться кожен по - своєму, шукаючи сенс у своєму існуванні.
Любов – ось цей сенс,
і більше не шукай сенсу,
шукай любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2020
Іди до нас.
Серед метушливих перехожих, ти не такий, як вони,
і для них ти перехожий, не такий, як вони.
Запроси весну на побачення, помийся, одягнися гарно, візьми букет квітів,
залиш на потім всю печаль, яка досі живе на серці власним життям,
Навчись у неї, також живи власним життям, але окремо від неї.
Все, що з нами стається, не обов’язково приймати як належне, сперечайся з цінностями, які не є цінність для тебе,
і ти помітиш, що та весна, яку ти запросив на побачення прийде вчасно
секунду в секунду, бо щастя не змушує чекати, воно чекає, коли ти будеш до нього готовий.
Так, весна – це щастя, так…образно, коли все оживає, народжується, прокидається від довгого сну, асоціюю весну з щастям. Весни тобі на серце.
Іди до нас, твоїх перехожих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2020
Крізь зимову казку на сноуборді.
Я зробив лише один вдих і видих, щоб стати на дошку, приблизно знаючи дорогу,
Яка тягнулася вздовж зимового лісу, дерев, вкритих білосніжним снігом, який зціляє лише одним своїм кольором, символом чистоти.
Я їхав з швидкістю, як вітер, єдиний вітер у цьому лісі.
З мого рота йшов дим попелясто – білий,
В очі раптово вдарився сонячний промінь, який пробився через гілля, яке, від його появи, заблищали як алмази.
Мимо мене по обидва боки наступали і відходили назад стовбури дерев з білосніжним гіллям.
Я вперше дишу лісовим зимовим повітрям.
Я зупинився майже на кінці лісу, взяв сноуборд в руки і пройшовся,
Крізь зимову казку….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2020
Світ райдужним блиском перламутру,
Блищить, як у останній раз,
Там, де немає ні пітьми, ні світла,
Куди запрошують не нас.
Весняний дух у всьому живому,
Сонце пронизує найглибшу щілину,
Одне море: оманливе, безкрає,
Від чорної розрухи вціліло.
Вкрився морською хвилею
Один із берегів,
Там ні світу, ні весни немає,
Ні стелі, ні підлоги, ні стін.
Ми усамітнились самі,
Так... щоб трохи відпочити,
І море, і весна, і світ,
Знає, що дар – це полюбити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2020
Я наступив на тінь іншої людини,
Я розбив мрії: власні і чужі,
Не тут, де ворог на іншій стороні,
Хотілося би буть мені.
Я подивився ворогу в лице,
Я вперше зважився…
Та я побачив там себе,
Ніби в дзеркалі відображення.
Наш перший ворог це ти сам,
Твоє єство прийми всеціло,
В його лиці, в його очах,
Все що мені, йому боліло.
Я відпустив його із миром,
Все як є, прийняв душею,
І мене печаль уся покинула,
І війна пішла із нею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2020
Нарциси розцвіли,
Горді стрункі солдати,
Жовто - яскраві квіти,
Весняні оченята.
Вісники тепла,
І ясних сонячних днів,
Принесла весна
Прикраси клумб і садів.
Котеня вперше в своєму житті,
Бачить нарциси під небом ясним,
Квіти яскраво – золоті
Уперше граються із ним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2020
Небо роняє прикраси,
Зорепади - диво на землі,
Бальзам для душі - спів птахів,
Світ повний світла і краси.
Світло квіти рахує,
Темряву розганяє,
Той, хто правду почує,
Нею живе, її знає.
В твоїх обіймах тепло,
Цілий світ між нами,
І буде так само,
Якщо нас поміняти місцями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2020
Спорожніли ті вулиці, де ми з тобою ходили, заснули всі втомлені,
птахи перестали співати, насамперед на серці,
я стала присутня завжди там, де покоїшся ти.
Така невипадкова зустріч, гарячий чорний байховий чай, холод на душі, гірший від морозу, той хоч додає зимі краси.
Померкло все, що раніше мало хоч якесь значення, біль паралізує рух, біль спогадів і образ.
Хіба життя від дня до дня, а ночі?
Прикрашаються зорепадами і ніяковіють від сяйва місяця, раніше кожного разу різного, зараз – постійно однакового.
Вічно. Що це? Чи думала про неї раніше, про цю вічність. Світ пройде, а любов не пройде. Так і знай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2020
Місяць, скручений дугою, заледве гріє простір навколо себе,
а голі дерева сумують за своїм зеленим вбранням,
захід нагадує полум'я вогню, таке враження, що лише зараз воно хоть трішки зігріває землю,
бо саме сонце десь ховалося ввесь день і лише рідко час від часу посміхалося промінцями скрізь холодне повітря,
яке сьогодні репетирувало морозний зимній день.
Всі чимось зайняті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2020
Світ все напотім залишає ,
Ту печаль, що серце травить,
Ті чорно – білі сутінки зимові,
Те літо, де зустрілися з тобою,
Те, що ми далекі від досконалості,
Ті хвилини, коли самі собі зізналися,
Що світу ми не друзі,
А прохожі байдужі,
Залишає світ усе напотім,
Одна любов завжди напроти,
Вже зараз ця мить важлива
Одну любов тому прожила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020
Любов це перша причина,
Це не страждання,
Це перша втіха, невинна провина,
Це щастя і прощення.
Слова ніжні, дотики тіла,
Потреба моя у тобі…
Крила, як із запашного мила,
Що змиються в воді
Й залишать чистоту душевну,
І радощів на все життя,
Я вірю у твоє натхнення,
Лелій світанки кожного дня.
Ввесь світ навколо зміниться,
Коли прийде вона,
І усі рани зціляться,
Коли прийде вона, любов твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020
Любов в теплі, як в холоді зима,
І назва у речей у кожного своя,
І має значення, у кого яке бачення,
Якщо поява світу і та має різне тлумачення.
І сонце є одне для всіх, й одне у кожного своє,
Як ластівка гніздо зів’єш, де серденько твоє,
Хоча одне воно, та кожен по – різному на нього дивиться,
Рідко буває, щоб уночі сонце приснилося.
Виміряєш простір неба зірками,
А любов – вчинками, душею і думками.
Сто років мине, а любов не погасне,
Все просто! Вічне, те що прекрасне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2020
Викрадена з рідного краю,
Світлолика Роксолана,
Стала коханою султана Сулеймана,
І вона також його покохала.
Цю любов століття не забудуть,
Вона паростками в історії проросла,
Усе несправжнє піде в нікуди,
Справжнім залишаться почуття.
Ця енергетика пронизає душу,
Захоплює і вириває з неї сльози,
Пронесли любов через спеку й стужу,
Вони були сонячні, вони були грози.
Як метелик із полум’ям,
Сильні порізно, разом ще сильніші,
Цю прекрасну дику любов
Ніколи не забудуть століття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2020
Засмагле обличчя сонця
Високо над лінією горизонту,
Заплетене проміння у косу,
Посмішку мило бачить його золоту.
Заснув день ясний,
Заснула зоряна ніч,
В цю хвилину вперше
Вони залишились віч - на - віч.
Художник ніжний - літо
Все навкруги розмалювало:
Різнобарвними фарбами - квіти,
І зеленим - дерева і трави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868237
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.03.2020
Осінь закінчується у листопаді,
Гриби у лісі ховаються під листям,
Яке жовтогарячим узялось пігментом,
Просто насолоджуйся моментом.
Зима закінчується в лютому,
Малюєм серце на снігу,
Тебе, у смішні валянки взутого,
Я понад усе люблю.
Весна закінчується в травні,
Підсніжник із груди снігу визирає,
І сонце не ховається за хмари,
Під його пильним оком все розцвітає.
Літо закінчується в серпні
Завдання: щастя знайти, а не шукати,
Дихай на всі груди повні
За кінцем новий початок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2020
З заходу на схід,
З півночі на південь,
Із усіх усюд,
Шлях до тебе рівний.
Тисячі секунд,
Тисячі думок,
Там і тут,
Впевнений крок.
Золото це ти,
Світи світу,
З легкістю іти,
Або просто пропасти.
В гості до тебе назавжди,
Мій дім там, де ти,
Я зміг тебе знайти,
А ти змогла дочекатись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2020
Ми ті самі люди,
Що швидко змінюють
погоду за вікном,
За мить я все забуду,
Це як гра з тінями,
Година перед сном.
Наше все це рух вперед,
На серці подих зими,
Хочеш щастя, любові?
Ти людина. Прийди й візьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2020
Сонце пунктуальніше за всіх,
Ні на хвилину вранці не спізниться,
Дощ на зов не відкликається,
Не реагує на сльози чи сміх,
Коли хоче тоді й починається,
Ллється із неба на всіх,
Природа любить гармонію,
Як ноти любить симфонія,
Зима весні передає естафету,
У нас людей є падіння і злети,
Це такий плин речей,
Півдоби ніч, півдоби день.
Любов буває одна на все життя,
І все життя буває до неї йдуть,
На все свій час - таке правило буття -
Світлі дні настануть, а темні дні пройдуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2020
Морю залишу на згадку про себе,
Де два краї на тисячі миль розійшлись,
Мене до нього його загадка вабить,
Таким прозорим, спокійним і залишись,
В моїй пам'яті, де хвилі змивають,
На піску, на березі мої сліди,
І в обіймах колихають,
Тисячі галонів солоної води.
На згадку кину сережки у воду,
Хай лежать десь на морськім дні,
І я не забуду цього краю вроду,
Щоб ще не раз повернутись сюди мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2020
Почуття ясні заблокували темні дні,
В його очах є все, що потрібно мені,
Цю любов я не переживу, з цією я буду жити,
І плакати, і радіти, сміятись і тужити,
Сьогодні цей захід на нас двох залишили,
Хтось просто пішов, всі інші розійшлися.
Немов рожева фарба розлилася на небі скраю,
Я тебе немов усе своє життя знаю,
Як те сонце, світлого, відкритого,
Вже неба край встиг сонце собою закрити.
Сьогодні цей захід на нас двох залишили,
Ми і разом, і порізно,і тут, і десь вище ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2020
Ця розповідь про хлопчика,
Маленького художника,
Пензель, полотно, картини його
Оживали, варто лиш намалювать йому було.
Його малюнок весни ожив наяву,
Шум ріки задзвенів у гаю,
Молоді листочки позеленіли,
За спиною від тепла шия спітніла,
Пташки, мов артисти, виступають
Нових пісень співають,
Небо ясне з сонцем над головою,
Недалеко дівчина стоїть незрівнянної краси,
Ніби весну веде за собою.
"Тому всі мої картини й оживали
Вони тебе красуню чекали",
"Без тебе мене б ніколи не було,
Зі мною востаннє ожило твоє полотно."
На все на світі є причина,
Де є любов, там є людина,
І чудеса навколо нас,
Здавалося, в таких звичних речах.
Любов і дружба це найбільші із чудес,
Початок їхній – щирий особистий інтерес.
Бо все що справжнє зсередини,
То вже є чудо у людині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2020
Увесь світ, найглибше дно океану, найвища вершина,
Ти зміг , пройти через них, не шукати причину,
Зберіг, коли поруч кохана, поруч кожну хвилину,
Поріг, де затишно і тепло, ваш дім і вашого сина.
Та ніжність живе і досі, стільки років потому,
У кожному вдосі, кожний день знов і знову,
Кожен сам краще всіх знає без підказки,
Де його щастя, початок його власної казки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2020
Слізьми умившись в тиші,
Печаль в душі і самота,
Моя любов уже десь вище,
Там, де протяглися небеса.
Стиснувши руку в кулак,
Немов би зупинився час,
На тій годині, де любов
Окрилила з ним нас.
Відпустить про нього спогад на хвилину,
Як життя своє залишити пустим,
Так існує в мене час, що плине,
Пусто, в тузі за ним.
Мить до миті, а смерть та страшна!
Забере й не віддасть вже ніколи,
Розлука назавжди - ці слова -
Ще страшніше за смерть, усвідомить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2020
Літали птахи і з ними вітер,
Шукала хмара, де дощу піти,
На тому місці ми змогли зустрітись
І мимо один одного не пройти.
Весна настала й затаїлась близько,
Майже так як у моїх снах,
І тоді небо було так низько,
Що віддзеркалювалось в твоїх очах.
Світає рано, цей спів пташиний
Рознісся вітром в усі кутки світу
Як вовк вовчицю ніколи не покине,
Мало хто може так любити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2020
Бережи внутрішнє світло,
Для нового себе,
Кращого, ніж вчора,
Все вийде у тебе,
Даруй безкорисно,
Вір! І усе здійсниться,
Найменше бажання,
Велике кохання,
Схід променистий,
Без тебе сонце не зійде,
Своїм шляхом ти йдеш,
Немає перешкод,
Є користь від тих,
Щастя в дрібницях
Починай із них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867402
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.03.2020
Крізь твої сині очі, як океан,
Не проникне і промінь так глибоко,
У них на дні печаль,
А я її помітила.
Як розбите скло мої почуття,
Його уламки десь усередині,
Як лід тануть у сльози, відчуття
Ніби щось назавжди згублено донині.
Серцем шукаю тебе серед облич,
Та не відшукаю,
Бо тебе вже немає серед них,
Я це кожною клітиною душі відчуваю.
Добрий, світлий, світові відкритий,
Був хлопець милий.
А тепер завжди в пам’яті моїй буде жити…
Мені не важко по ньому тужити.
Якась моя частина загинула разом із ним,
І враження немов життя моє це «до» і «після».
Напевно цю печаль, я побачила тоді,
В його очах, десь там на глибині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2020
На Вкраїні милій миле все для ока,
Нас дітьми в незалежній ній сповивали,
Вона, як жінка з вінком із квітів кароока,
Ми іншої Вітчизни ніколи не знали,
Наша земля, як та рідна домівка,
Де так тепло і хороше,
І повітря на всі груди вільного стільки,
Що вдалечині без нього порожньо.
Просторі ліси, родючі ґрунти, чотири пори року,
Зорепади яскраві, мова мелодійна, є куди піти,
А в цілому - вперед, з впевненим кроком,
Щоб себе й своє щастя відзнайти.
На Вкраїні милій благословення Боже,
Спів пташиний ніколи не втихає,
Стільки ідей і імен, одні на інших не схожі,
Та кожен любов в серці однакову має.
На Вкраїні милій миле все для ока,
Вона як та жінка з вікном із квітів кароока.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2020
Залицяється весна до землі,
Уже скоро прийде в всій красі,
Чашка чаю так не зігріє,
Як здійсненна заповітна мрія.
Зійшло сонце й настав новий день,
Скільки ще буде нових ідей і імен?
Що принесе цей день? Невідомо…
Важливо, щоб пройшов в любові.
Янголе, пригорнися до мене краєм крила,
Потурбуюсь, щоб ти відпочив,
З золотих пір’їн його крила,
Легким потом все тіло покрило.
Навесні - все що спало - прокидається,
Мрії, бажання збуваються,
Землі – миру, серцям – правди й любові,
Всім пригніченим – зцілення, змученим – волі
Янгол крила розправив й полетів,
Весні назустріч, він так хотів,
А я знов вкотре у кінці зими,
Чекаю, щоб вже швидше підсніжники проросли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2020
Вечір, зникло вже сонце з очей,
Розсипались на небі зорі,
Скільки вікон, стільки і історій,
Скільки днів, стільки і ночей.
Вулиці освічені ліхтарями,
Час від часу місяць прогляда,
Ця історія була не з нами,
Коли самотні були у вечірній час.
Серед облич у натовпі людей,
Твоє мені здалося наймилішим,
Десь раптом зник натовп цей,
А ти один залишився.
Не будіть, якщо я сплю,
Цього вечора сидим на підвіконні,
Ти ніжно обіймаєш, я какао п’ю
А ті зорі на небі не виспались, сонні
З іншими усе по - іншому буде,
А з тобою – ніжно і затишно,
Зайве все піде в нікуди,
Справжнє ж назавше залишиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2020
Ногами попідкидав жовтогаряче листя,
Підняв очі на небо – благодать,
Туман низько встав і ще злиться,
Що вночі зорі не давали йому спать.
Трава мокра та не з роси,
І небо благодатне сіре, вологе,
Вранці І резинка для волосся намокла із коси,
Ніби дощ йшов всю ніч, схоже.
Та насправді, то туман нікому спати не давав,
Спустився низько над землею,
Так всю ніч низько простояв,
Вже здружився за ніч із нею.
У повітрі свіжа волога літає,
Сум із радістю ніби змішались,
Лиш один туман знає,
Коли з осінню вдвох залишались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2020