... Ты изменяшь мне с женой
Ты изменяешь ей со мной
Ты и женой и мной любим
Ты изменяешь нам двоим
(Лариса Рубальская)
Коли сьогодні закрила за ним двері,зрозуміла одну річ-ти мені не суперниця!!!Він зі мною лише спить,бажаючи мою фізичну оболонку.А я тобі суперниця-він тобі зі мною зраджує.
Ти думаєш я хочу зайняти твоє місце?Боїшся мене?Не варто!Хто я для нього-грілка у ліжку,авантюра,спроба втекти від реалій побуту,спосіб задовольнити свої тваринні інстинти!Коханка...я просто коханка!Принизливе слово,яке має такий мелодійний корінь.
Ненавидиш мене...мабуть клянеш кожного дня.Особливо не старайся,доля і так покарала мене.Я кожного дня розплачуюсь за своє грішне кохання.Щовечора,закриваючи за ним двері,сповзаю по стіні і кричу від відчаю...він ніколи не назве мене коханою.Тобі не відомі муки приниження,коли він застібає брюки і мовчки йде,як ретельно миється в душі,щоб ти бува,часом,не почула запаху моїх парфумів.
Подружко,дозволь мені сьогодні тебе так назвати..І це не іронія,просто,дійсно,ми маємо дещо спільне-ми кохаємо негідника!
Ти запитаєш чому я не піду?А ти колись відчувала на смак пустоту?Вона гірка і обпікає горло,залишаючи лиш присмак сліз на губах.А з ним я краду в тебе крихту щастя,такого сумнівного,але щастя.І неважливо,що потім знову куштую пустоту,запиваючи її солодкою надією на обман..неважливо,що засинаю вмита слізьми-така у мене життєва філософія.Я знаю що можу бути лише другою і ніколи не стану "кимось більшим".Так і залишуся красивим коренем з болючим сенсом.Та чомусь я хочу пожаліти тебе,бо він ніколи не буде моїм,а ти його втрачаєш.
Тож наллю собі трошки пустоти і вип"ю за тебе!Будь сильною!Я його відпускаю,бери,володій і якщо зможеш-будь щасливою..
P.S. Всі події і персонажі вигадані, будь-який збіг вважати випадковим...
Знаєте, трохи мій коментар грубуватий. Ви
вже вибачте.Думую, доки ми, чоловіки і жінки,
будемо існувати, постійно будуть одне до
одного претензії. Така вже наша природа.
Яся Сингаєвська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Негідниками бувають тільки чоловіки. Жінка
або ж наложниця. або обдурена. Чи не так?
Ми, чоловіки і жінки, маємо, як кажуть,
однакові мізки, однаково хочемо інтимної
близкості, так ні, жінка завжди у всіх
негараздах звинувачує протилежну стать.
Перед тим, як віддаватися, добре думайте.Т
Тоді і не буде претензій. Надивляться
дівчата милофільмів, а потім зойкають.
Яся Сингаєвська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зазвичай не люблю читати прозові твори, а тут прочитав на одному подиху, зазвичай подібні теми викликають у мене дискусії, а тут просто скажу - твір вдався (але краще б реальні люди не були на місці героїні твору)
Яся Сингаєвська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарно. Чуттєво. Зболено...
Читала, що люди, з якими ми зтикаємося, даються нам недаремно... Одні - щоб дати щось, навчити в цьому житті, інші - щоб спокутувати. Усе не просто так. Усе потрібно пережити...
Яся Сингаєвська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
коханка - як придаток...і жінка - як баласт.безвихідь небезпечна - шлях відчаю й образ. Як звичка порожнеча і сльози - лиш обман. безкрайній, безкінечний печалі океан.
Яся Сингаєвська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда...шкода що в житті все менш поетично...
досить класно. помилки лиш повиправляйте. бо читається на одному диханні. а за помилки - назове- назве, неважливо (разом, коми перед що), філосОфія - зачіпаюся.НАТХНЕННЯ!
Яся Сингаєвська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00