Народ мій є, народ мій завжди буде,
ніхто не перекреслить мій народ.
Василь Симоненко.
Народ мій є і був, і завжди буде,
Допоки існуватиме Земля,
Допоки серце кожного у грудях
Любов’ю душу буде окрилять.
Оцінить світ тоді і нашу сутність:
Жадання волі й здатність до звитяг,
І віру нашу, гідність і могутність.
Заслужимо цим право на життя.
Народ мій є і був, і завжди буде, –
Уписані в скрижалі ці слова,
І споконвічні наші атрибути –
Тризуб під сонцем, жито й булава!
20.12. 2017.
Ганна Верес (Демиденко).
"Право на життя" - це Божий дар, а не світу, ми не маємо перед ним вислуговуватися. До того ж йому байдужа "наша сутність", втім, як і більшості з нас малоцікава сутність якоїсь Бельгії чи Ісландії. Мені здається, що ми власну сутність і самі достеменно не знаємо... Нам якраз не вистачає самодостатності, як на мене...
Я це й підкреслюю, що право на життя виборюється усвідомленням своєї сутністі котра включає в себе:
Жадання волі й здатність до звитяг,
І віру нашу, гідність і могутність. Спасибі за прочитання.