Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ЗНАТИ І ХОТІТИ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анно Доміні, 22.12.2015 - 08:44
"Бо невидиме Його, вічна сила і Божество, від створення світу через роздивляння творінь видимі..."
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, "невидиме через роздивляння творінь видимих" - прекрасно... споглядання тобто - і роздивляння і проникнення в суть, і взаємопроникнення - знайомство і перебування
Любов Матузок, 17.12.2015 - 17:40
Не знаю,шановна Валю,кого у Вас більше :поета чи філософа?Мова,стиль,думки - тільки можу дивуватися і захоплюватися.Це щастя,коли знайомий з людьми,в яких є чому повчитися.Щиро Вам дякую!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Завжди буду Вам рада,пані Любо!
Леся Геник, 16.12.2015 - 19:54
Чудові образи, зримі. Читаєш - простежуєш ходу сіяча, вбираєш слово - бачиш візерунки зоряно-зернові...Бог у всьому. Без його волі - жодного кроку, жодної миті... Як завжди, неперевершено, п. Валю! Кланяюсь! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Лесю, завжди рада Вас бачити - і в себе, і у Вас... так... сіяч із золотими іскрами майбутнього зеленого життя у жмені серед пахучої, вологої і теплої ріллі - красивий образ... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пані Жужо Марцепанівно приємно бачити Вас у себе
zazemlena, 15.12.2015 - 18:48
великий секрет в-усьому-присутності-Бога –простий: кожній зернині усереди́ні себе треба ЗНАТИ ЯК – і ХОТІТИ… тому і зійти так само я так само – ти «…дерево тільки Бог МОЖЕ зрости-ти…» Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, пані zazemlena так... тут і є "квінтесенція"
Ілея, 15.12.2015 - 18:29
Сіймо зерна з бажанням і теплом...вони проростуть...як просто...глибоко...світло і щиро...уклін за поезію
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ми - як і жито - посіяні у турбртливо підготовлену ріллю, знаємо, як зійти, а далі все залежить від бажання(волі) - чи захочемо народитися вдруге - "згори"... і це вирішує кожна зернина сама усередині себе... дякую Вам, Лідіє Yana Тymur, 15.12.2015 - 15:35
Присутність Божа у всьому, у всьому є своє завдання, місія, і лише людина шукає це зерно, воно їй не завжди очевидно...Отакі думки викликав Ваш глибокий вірш... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, людина шукає зерно, при тому, що сама те зерно і є...
|
|
|