Думитрашко Костянтин :: Критика
Творчість |
Біографія
|
Критика
О.І. Білецький
ІСТОРІЯ "БАТРАХОМІОМАХІЇ"
Батрахоміомахія - невелика поема (з 305 віршів), писана гекзаметром, цікава для нас як найстаріша, до збереглася до нашого часу, літературна пародія й один З найперших зразків цього літературного жанру в європейській літературі взагалі.
Сюжет поеми, який наближає її до циклів так званого «тваринного епосу», досить розвиненого в стародавніх літературах усіх культурних народів світу (його можна знайти і в арабському збірнику оповідань «Каліла й Дімна», що є перекладом відповідного староіранського зразка, утвореного з індійського оригіналу, який не зберігся, але має свою пізнішу обробку в оповіданнях, зібраних під назвою «Панчатантра»), зовсім не складний і сам собою не міг би привернути уваги дорослого читача: миша Псіхарпакс (Крихтохапун) була запрошена жаб'ячим царем Фісігнатом (Надуйгуба) відвідати його царство. Для цього Фісігнат бере Псіхарпакса собі на спину, і так вони мандрують болотом. Раптом з'являється водяна змія (точно невідомо, яка це тварина), і Фісігнат, рятуючи життя, поринає у воді, тим часом як Псіхарпакс тоне. Через це виникає війна між ображеними мишами й жабами. Про цю війну радяться боги на Олімпі. Після кровопролитної сутички миші починають перемагати. Тоді, щоб урятувати жаб'ячий рід від остаточного винищення, Зевс кидає блискавку, але й цим не може зупинити войовничого запалу мишей. Нарешті, для врятування жаб він посилає їм на допомогу раків, які женуть мишей.
Навіть з такого короткого огляду змісту можна побачити паралелізм між «Іліадою» й «Батрахоміомахією» (наприклад, нарада богів). Але самий сенс пародійності (пародія - грецькою мовою - приспів або протиспів) полягає в контрасті між «високим» стилем і «низьким» сюжетом, тобто застосуванням високоурочистого й умовного словесного оформлення гомерівського героїчного епосу до оповідання про фантастичну війну жаб і мишей.
Щодо питання про автора і час складання поеми, то тут точних даних ми не маємо. Антична традиція приписувала цей твір авторові «Іліади» й «Одіссеї» або якомусь Пігретові. Тепер можна вважати, що поема ця складена в усякому разі не Гомером, а час складання можна приблизно встановити як VI ст. до н. є. Підставами для такого визначення є використання в поемі одного виразу Алкея (див. вірш 78), згадування півня, який потрапив до Греції з Малої Азії за часів Теогніда (друга половина VI ст.), а так само й те міркування, що в V ст. не могло бути такої примітивної пародії, бо тоді пародії на Гомера досягли вже свого розквіту в особі Гегемона Фасоського.
Багато наслідувань поеми знаходимо в пізнішій європейській літературі; такі, наприклад, «Фрошмейзелер» - поема німецького письменника XVI ст. Ролленгагена; в російській літературі XIX ст. «Война мышей и лягушек» В. А. Жуковського; в українській - «Жабомишодраківка, з гречеського лиця на козацький виворот на швидку нитку перештопана», СПБ, 1859 (перша спроба українського гекзаметра) К. І. Думитрашка.
Антична література: Хрестоматія. Упорядник О.І.Білецький. К.: Радянська школа, 1968 (2-ге видання). 612 с. С.: 126-130.
|
