Прочитаний :  376
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Підсвічувавсь басейн із двох боків..."
Підсвічувавсь басейн із двох боків
І, збурений, ще довго коливався.
І струм зорі з немислимих віків
Мені у душу стомлену вливався.
Я сам цього басейна розгойдав
В нічнім американському містечку.
І хлюпала, мов плакала, вода
В бетонні невмолимі бережечки.
Далеко десь шаління автострад…
Була зі мною тільки ніч серпнева,
Та сонми надокучливих цикад
Підпилювали велетні-дерева.
На них тримався чорний ночі дах.
Трудились пилярі безперестанку.
Аж поки не поміг їм сходу птах…
То й доконали темінь насвітанку.
Впади із пліч, суєтності горо,
Втопись, мов у басейні зірка рання…
Я чув, як в груди б’є мені Дніпро,
Й приходила доцільність існування.
|
|
