Прочитаний :  1784
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Стояла баба, руки склала..."
Стояла баба, руки склала,
Старій давно пра-пра-пра-про...
Тополя вітром ледь хитала,
І воловодився Дніпро.
На бабу кібчик сів, бо ніде,
Почистив з бабою крило
І полетів шукать поснідать,
Бо, як-не-як, живіт звело.
Надулась баба, баба плаче,
Губа губу шука і мне, -
Чого ти плачеш? Ти не бачиш,
Що в кібчика життя мале?
І - раптом з гір, чи з Берислава,
Чи то з-за баби заревло -
Тополя вітром захитала,
І - зволоводився Дніпро.
1981
|
|
