Прочитаний :  273
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Ті запахи й барви, та свіжість і звуки..."
Ті запахи й барви, та свіжість і звуки
так зринуть знічев’я, що тілу додасться
гримучої тиші й солодкої муки,
яка, безперечно, причетна до щастя.
То пам’ять.
То блиска її блискавиця
й вихоплює рвучко з минувшини льоху
город,
матіолу,
притемнені лиця
під стріхою в хутрі дрімучого моху.
З якої причини?
Чому так раптово
при тьмяному світлі й на спаді дороги?
Чи, може, в тім явлена знакова мова,
наближена серцем до безміру Бога?
І треба лишень діогенову бочку
спалити і кинути сіна Пегасу
до того, коли розірвавши сорочку,
ти вивільниш душу для простору й часу.
|
|
