Творчість |
Біографія |
Критика
РУБАЧ
+
О чорний пугачу, не кряч, що всюди лиш журба є, бо є ще радісний
рубач, що дрова з піснею рубає.
Ще є веселий дроворуб, веде з життям невпинно
рукопашний бій,
завжди веселий, наче дуб. Поете чорних рук, потіхи зерно сій!
Бо прийде, прийде нагороди день терплячим, милосердним і хоробрим. Не
знатимеш уже сумних пісень. Найбільше щастя – бути добрим.
Понести радість і любов до бідних, до похилених,
нуждарських хат
І стільки нарубати дров, щоб більше не було
нетоплених кімнат.
29 березня 1932 р.
Джерело: Бібліотека Української поезії.
|