Прочитаний :  12542
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"У тридцять літ ти тільки народився..."
У тридцять літ ти тільки народився,
аби збагнути: мертвий ти єси
у мертвім світі. І нема нікого
окруж. Ти тільки сам. І -.мерцбєси.
Хіба що так: недозволенний простір
живого духу кличе самосмерть
подобою життя. Це - на початку.
А далі вже - й убійництвом. Проте
природа розправляється простіше.
Бо плоть твоя сплюндрована до тебе.
І дух тобі спотворили давно.
Поневажаю індивідуальність -
справіковий набуток лихоліть.
Отож - бреди назад. І скільки сили
простуй назад. Бо тільки там життя -
ще до народження. Із світу імітацій -
вповзи у кожну з вимінених шкур.
Простуй назад - в народження вертайся,
де щастя глупства, смороду і тьми,
і там витворюй рай. Там так і треба:
людина має спати - отже, спить,
белькочучи якісь слова спросоння.
Земля укрилась панцирем, немов
стара, давно оглохла черепаха,
а ти на ній, мов кузочка мала,
що творить сталий світ на збіглій хвилі.
Нівроку, відмолоджується смерть.
|
|
