Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру




Куліш Пантелеймон

Прочитаний : 159


Творчість | Біографія | Критика

Дума третя

Знов  земля  загоготіла,  
Мов  Дніпро  прогнав  пороги,  
Наче  буря  налетіла  
На  гетьманський  кіш  убогий,  —  
На  будинок,  що  був  красен  
Не  углами,  пирогами,  
Де  козацтво  ситих  брашен  
Наїдалось  за  столами.  
Наїдалось-напивалось  
Досхочу,  аж  до  знемоги,  
І  танцями  вгоноблялось,  
І  піснями  про  пороги;  
І  про  Кафу,  про  «пучину  
Християнських  сліз  і  крові»,  
Що  зробили  там  руїну,  
Вічну  славу  козакові;  
І  про  те,  як  море  врало  
Мов  ревучими  левами  
І  безодні  розверзало  
Під  козацькими  човнами;  
І  як  Юр  Святий  по  хмарах  
Грав  конем  над  ними  білим,  
Сліпив  очі  яничарам,  
Додавав  козацтву  сили  *,  
Як  «оброки»  й  обітниці  
Козаки  на  себе  клали  
І  в  небесної  цариці  
У  Печорськім  роботали…  

І  

Не  буря,  гомін,  співи  голоснії!  
Кругом  коша-будинку  розлягались:  
То  Кочубею  похвали  новії  
Безкраїм  морем  гучно  хвилювались.  
Іде  тріумфом  лицар  між  лицарством;  
За  ним  везуть  галеру  золотую,  
Везуть,  танцюють.  Навкруги  з  кобзарством  
Ченці  співають  гурмом  трисвятую.  
Волів  дванадцять  пар,  всі  під  стрічками,  
їх  роги  вквітчані,  як  май,  квітками.  

ІІ  

«Стій»  —  крикне  Кочубей.  
«Чого  стояти?  —  
Рекли  ченці.  —  Гей,  друзі,  до  Успення!  
Галери  жде  Пречиста  Божа  Мати,  
Як  дару  за  козацьке  визволеннє».  —  
«Ні,  се  від  мене  буде  дар  герою,  
Що  вчив  мене,  мов  сокола,  літати  
Через  пороги  по  Дніпру  й  по  морю  
І  на  турецькі  ринки  набігати».  —  
«О  святотатство!..  Вас  освободила  
Пречиста,  преблагословенна  Діва,  

ІІ  

А  ви,  в  духовній  вашій  тьмі,  готові  
Дари  її  щедрот  і  благодати  
Приносити  у  принос  козакові  
І  смертного  над  вічну  поскладати!»  —  
«Пречиста,  непорочна  Діва…  Правда,  
Такої  чистоти  й  не  знають  люде…  
І  се,  в  її  ім'я  святе,  награда  
Тому  між  нами  велетневі  буде,  
Що  вміє  силу  демонську  крушити  
І  турчина  в  його  крові  топити…»  

IV  

«Ні,  дяка  не  награда!  —  
Загукали  
Ченці,  терзаючи  з  досади  ряси.  —  
Такого  ще  кощунства  не  чували  
Не  тільки  козаки,  та  й  свинопаси,  
Щоб  непорочною  когось  назвати,  
Якусь  мізерну,  бренную  людину,  
Що  «во  гресях  родила  грішна  мати!»  106  —  
«Шкода  теряти  дорогу  годину:  
До  меду  ложки  вам  у  нас  не  буде!  —  
Відрізав  їм  Левко.  —  
Гей!  Стіймо,  добрі  люде!»  

***  

Джерело:  анонімний  дописувач.  


Нові твори