Степан Олександр: Такі даються для науки по життю, але дехто це сприймає як долю. Тільки пізнавши біль та розчарування, можеш дізнатися яка справжня доброта і любов.
Степан Олександр: Мій тато з Молдови, раніше спілкувався з нами російською, зараз розмовляє гарно українською. Вчора в нього був День народження і коли вітали по телефону друзі з Батьківщини … він стояв біля вікна і довго плакав.
Степан Олександр: І послав господар до саду Сина свого, щоб одумалися безумці і осоромилися…
Та був убитий Син Господаря з надією, що заволодіють спадщиною !