Щєпкін Сергій: Так приємно коли приємно дивуєшся!) І хоч я люблю Грєбєнщікова не того що парИть (а його такого набагато більше), а того що парує, бурлить, - і все ж він в будь-якому вигляді є одним із початкових, але все ж справжніх сходинок, які ведуть навтьоки від ... сучасного ще й досі ї.. дурнуватого людства.
І вкотре побачив, що серед людей нічого так і не змінилося: немає ніяких національностей, релігій, держав, законів - є тільки люди добрі і люди злі. Але й серед добрих є розумні, а є дурні, які навіть не хочуть ставати розумними, але то вже з іншої пісні.
Щєпкін Сергій: і все? Схилили голови над \"слабкими ростками вдумливих (?) поколінь\" - і чекаємо що воно буде? пам\'ятаємо холод... е-е-х... жодної нотки, жодного тобі запашка якогось такого ... \"нєпотєрпєвшого\".
Щєпкін Сергій: Нарешті! Розумних людей більшає!
Це мене надихнув, прямо обплював, плакат на могилі Навального: \"И словно тепло и воду, антенну и газ со светом, к нам в дом проведут свободу, ведь ты говорил об этом\"
Ми на крок попереду від них, у нас тепер свободи вдосталь, але нам, як і їм, потрібно тепер боротися зі свободою красти і свободою брехати. Але \"наші\" люди ще поки не такі, їм потрібно спочатку за крадіжку руку відрубувати, а за брехню язика відрізати, або пальці - якщо брехня друкована. Інакше це не боротьба за виживання, а так собі - прогулянка перед сном.
І від того мене не відпускає мізантропія, рубає наввимашки і всі на світі слова стають зайвими, нікчемними, гамняними і такими, що ними не хочеться користувтися взагалі, навіть у віршах.
Ви людина медичної професії, тому мене зрозумієте)
Господи, хай буде все так, як добре в очах Твоїх! (це до \"віруючих\", яких зараз навкруги побільшало теж)
Щєпкін Сергій: Не можу натиснути \"мені подобається\" - руки чомусь туди не повертаються - але це така тема, що всі слова зайві.
Мене трохи навчив мій друг - у нього син загинув добровольцем у перші місяці, а син такого ж віку, як в мене донька - так друг при зустрічі (ми зустрічаємось рідко) сказав: \"Розумієш, Сірьога, це коли ти один загинув - це трагедія, а коли попадаєш туди, де всі такі - це вже щось інше\".
Звичайно, часто хочеться застрелитися, але тоді думаєш - життя роблять ті, хто втримався...
Щєпкін Сергій: Так, останнім часом чомусь все більше хочеться дивитися сни - може хоч там світ буде таким, як хочеться.
У гарних людей зараз у всіх так)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
