Ні, не ув’язнити
вільного вірла,
Вже не задушити
буйного зерна!
З радісним припливом
нових поколінь
Все чорніш і більша
наша грізна тінь!
Ми робили чудо,
втілювали міт,
І співали діти
в селах «Заповіт»!
Хто, ну, хто нам вирве
з серця буйний гнів,
Що вогнем пожежі
Край мій запалив?!
Хто зухвалий скаже
нам, що нас нема,
Коли янгол помсти
нам пісні співа…?
……………………………………..
А серця шалені
жевріли вогнем,
— Або перемога,
або всі помрем.
……………………………………..
(1924, поет Юрій Дараган)
«Тут насправді йдеться не про перемогу у фізичному чи політичному сенсі, а про те, що закріплення в категорії сущих, існуючих і є перемогою.»
(«Усвідомлення буття»
Леся Ісаюк, Збруч)
Ні, не ув’язнити
вільного вірла,
Вже не задушити
буйного зерна!
З радісним припливом
нових поколінь
Все чорніш і більша
наша грізна тінь!
Ми робили чудо,
втілювали міт,
І співали діти
в селах «Заповіт»!
Хто, ну, хто нам вирве
з серця буйний гнів,
Що вогнем пожежі
Край мій запалив?!
Хто зухвалий скаже
нам, що нас нема,
Коли янгол помсти
нам пісні співа…?
……………………………………..
А серця шалені
жевріли вогнем,
— Або перемога,
або всі помрем.
……………………………………..
(1924, поет Юрій Дараган)
«Тут насправді йдеться не про перемогу у фізичному чи політичному сенсі, а про те, що закріплення в категорії сущих, існуючих і є перемогою.»
(«Усвідомлення буття»
Леся Ісаюк, Збруч)
Ні, не ув’язнити
вільного вірла,
Вже не задушити
буйного зерна!
З радісним припливом
нових поколінь
Все чорніш і більша
наша грізна тінь!
Ми робили чудо,
втілювали міт,
І співали діти
в селах «Заповіт»!
Хто, ну, хто нам вирве
з серця буйний гнів,
Що вогнем пожежі
Край мій запалив?!
Хто зухвалий скаже
нам, що нас нема,
Коли янгол помсти
нам пісні співа…?
……………………………………..
А серця шалені
жевріли вогнем,
— Або перемога,
або всі помрем.
……………………………………..
(1924, поет Юрій Дараган)
«Тут насправді йдеться не про перемогу у фізичному чи політичному сенсі, а про те, що закріплення в категорії сущих, існуючих і є перемогою.»
(«Усвідомлення буття»
Леся Ісаюк, Збруч)
Шевчук Ігор Степанович: Протилежність любові - страх, а не ненависть. Страх - через відсутність любові!!
Ось читайте, безсмертна поезія:
Непереможність
Ні, не ув’язнити
вільного вірла,
Вже не задушити
буйного зерна!
З радісним припливом
нових поколінь
Все чорніш і більша
наша грізна тінь!
Ми робили чудо,
втілювали міт,
І співали діти
в селах «Заповіт»!
Хто, ну, хто нам вирве
з серця буйний гнів,
Що вогнем пожежі
Край мій запалив?!
Хто зухвалий скаже
нам, що нас нема,
Коли янгол помсти
нам пісні співа…?
……………………………………..
А серця шалені
жевріли вогнем,
— Або перемога,
або всі помрем.
……………………………………..
(1924, поет Юрій Дараган)
«Тут насправді йдеться не про перемогу у фізичному чи політичному сенсі, а про те, що закріплення в категорії сущих, існуючих і є перемогою.»
(«Усвідомлення буття»
Леся Ісаюк, Збруч)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дасть, Hадійко, як постараємось!!! 
Чудові міркування. Гарна мова вірша, легко читається. Дякую. 
