Поточний конкурс
Архів конкурсів
|
Кращий акровіршСайт "Клуб Поезії" запрошує всіх цінителів поетичного слова взяти участьу захоплюючому конкурсі на КРАЩИЙ АКРОВІРШ.
УМОВИ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ:
Переможців визначають за умови участі в ньому не менше 3-х конкурсантів. Дозволяється необмежена кількість варіантів від одного автора - при цьому шанси на перемогу тільки збільшуються. Переможці конкурсу отримують приз – книжкові видання на власний вибір. Книги надсилаються бандероллю протягом 2-3 тижнів з моменту остаточного підбиття підсумків конкурсу. При визначенні варіанта-переможця редакція сайта виходить із його відповідності завданню, художнього рівня, оригінальності. Крім переможця, визначаються й лауреати - автори, які зайняли II та III місця. Приєднатися до участі в конкурсі може будь-хто. Роботи приймаються до 28 листопада 2005 року.
Приєднуйтеся! ПЕРЕМОЖЦІ!!! Ними стали:
I місце - Герман Бюлау з віршем "Просто так, без данного зарока...":
Просто так, без данного зарока
Разделила жизнь меня с тобой,
Если больно сделал ненароком,
Для веков обиды не неволь.
Не назначен час для встречи вещей,
А для расставаний даже миг.
Знаю, стало трудным встретить вещи,
Не заклятые прогорклыми людьми.
Ах, родная, милая веснушка!
Чем бы мир не потешал слепых,
Если даже миру будет нужно,
Не запачкает он ног твоих святых.
Но, мой друг, мы встретимся ль с тобою?
Очень трудно разминуться мне с судьбою.
Если б возвратить мне миг мелькнувший,
Растревожит дудочка весну.
Ах, зачем она мне мучит душу?
Снег везде. Ей больше не блеснуть.
Станет, может быть, седой когда-то
Темно-русая волос твоих скирда
А мой вихрь, порою чуть примятый
Вряд ли смогут выбелить года.
Апокалипсисы – вне моих волнений.
Наша встреча нынче выше их.
И зачем мне толпы поклонений
Если я умру без глаз твоих?..
II місце належить Патрісії за 1-й неприкаяний акровірш:
Разбиты вдребезги сны.
Усталость - за радость плата.
Слова до краев полны
Лиловой тоской заката.
Античным мрамором рук
Неясность ласкает плечи.
Упрямый, как старый друг,
Крадется неслышно вечер.
Игра, что не стоит свеч,
Рыдая, стоит за дверью,
И молит что-то сберечь,
Чему-то просит поверить.
Евангельских истин вязь
Напрасно струится светом...
Кому-то - простая связь.
О ком-то - и дождь, и ветер.
III місце зайняв володар «алкающего сердца» Алекс Сандерс, автор 3-го Пристрасного сонета:
Красавицы! Не вас ли в тишине
Афеевых ночей ласкали мои руки?
Таких неловких, в девственном испуге
Я помню вас и дороги вы мне!
Через года, в кошмарном полусне,
Едва глаза прикрою, в сладкой муке,
Бегут воспоминания ко мне
О вас. О вас, любимые подруги,
Твердят наперебой стихи мои.
Алкающее сердце — сгусток страсти.
Разверстое, оно горит внутри…
Ему хватило б скромного участья,
Влажнеющих при поцелуях глаз,
Аффектных губ, невинности гримас…
Вітаємо переможців! Дякуємо за участь!
Бажаємо незліченної кількості шанувальників Ваших талантів!
|
