На порозі знов печаль... гостею незваною...
Всі її гіркі слова знаю наперед...
Не мене ти назвеш... жінкою коханою...
Лиш у вірші вкладеш всі слова, як мед...
- Обмани... хоч на мить... пригорни бажано...
А у відповідь мовчання, лише погляд вслід...
Другий ніжно називає... жінкою жаданою...
Усміхаюся... живу... а на серці лід...
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
